Вперше фани різних українських команд зробили своїми силами один спільний перформанс на гру збірної. Не буду перераховувати угрупування які здавали гроші на цю справу щоб когось ненароком не забути, але дійсно до діла доклалось дуже багато людей. Тканину закуповували в Одесі, модулі в Донецьку, банер малювався в Києві і вже домальовувався у Львові.

День шахтаря. Цей день є особливий для усіх донеччан. Тим більш, для фанатів головної команди шахтарської столиці. Передчуття свята було замішано з поганим враженням від гри команди у чемпіонаті, та приїздом принципового суперника – запорізького Металурга. Звичайно, основний перфоманс готувався саме до Дня шахтаря: на вихід команд було розгорнуто великий (30 на 15 метрів) банер.

Безперечно матч сезону як для чернівчан так і фанів Ниви, західноукраїнське дербі, яке з кожним роком набуає все більшого і більшого значення, напруги, найвагоміше протистояння в 2-ій лізі. правда керівникам ПФЛ на це начхати. В принципі те що матчі відбуваються у будні ні кого недивує, через це фан-сектори обох команд містили меньше людей, ніж на недільному матчі команд 4 травня цього року.

Матч із "Чорноморцем", як і попередні домашні матчі (Ворскла, Арсенал), був проігнорований численною більшістю із фанатських угруповань 5 сектору. На цьому матчі був презентований банер "One life - one love", а також на верхній решітці був вигаданий так називаємий пазл: "Только вперёд". Внизу 6, 7, 8 секторів були вивішені банери: "Верим", "Надеемся", "Ждём" - все стосовно довгоочікуваної перемоги.

Підготовку до матчу з Металістом фани Дніпра почали за тиждень. Але як часто буває по ходу плани змінювались кілька разів. Остаточний варіант стартового перфа був прийнятий в четвер увечері після УЄФА. Матчдей почався з 5 ранку - зустрічали перші собаки. Гості з Харкова з'явилися в місті ще недільним вечором. За ніч забили стадіон балонами і залишили стікера по місту.

Здавалось би що після феєричного матчу зі Спартаком киян доведеться повернутись до сірих буднів з напівпородніми трибунами й іншими атрибутами, принаймні хоч донецький Металург і лишається лідером чемпіонату, до рівня цікавого суперника для примхливої столичної публіки ще не доріс. Але сталось не так як гадалось, і глядач пішов на трибуни.

Власне, фани дніпропетровського Дніпра довго терпіли і мовчали після того самого "Стопу під Охтиркою", але після прольоту над Європою терпіння полилося через вінця. Фанати існують для того, щоб збивати корони з голів тих, хто ганяє м’яч по полю. Тому дніпряни вирішили виконати свою функцію. Час збору в аеропорті був визначений з вечора – 16:00.

Без перебільшення головний матч року для киян чекали з нетерпінням всі і ось свято настало. Таких заходів безпеки стадіон "Динамо" мабуть ще не бачив. Вже в 8 ранку спецзагони "Беркуту" оточили стадіон по периметру, на кожній станції метро біля стадіону чергували загони чоловік по 20, міліція була всюди і навіть працівникам клубу було непросто потрапити на стадіон з самого ранку... 

Матч у Кривому Розі був одним з найбільш безбарвних за останній час. Як у відношенні суппорту, так і самої гри. Криворіжці (а саме хулс-сектор) на честь Дня Незалежності підготували довгий баннер «Україна понад усе». Зазвичай, матч супроводжувавався перегукуванням обох секторів фанатів. А також R.W.C.H Ultras намагалися «завести» кузьму.

Старт матчу Карпати-Дніпро: у львів'ян абсолютно пустий сектор обрамлений чорними смугами, а на решітці - жалобні банери. Було прийняте рішення обійтись без суппорту в першому таймі цього матчу, який до речі почався з хвилини мовчання, оголошеної диктором по стадіону. Дніпряни, яких приїхало близько 140 чоловік, також мовчали перші 15 хвилин.