За що боролись на те і напоролись, чи як це ще можна назвати? Перший домашній матч Динамо в Києві розпочався, а сектори лишились порожніми, замість звичних 4 чи 5 секторів було близько півтора. Вперше система пропуску на сектори спрацювала, стюарди були на місці і знали що робити, а не били байдики, отже кожен міг потрапити лише в той сектор, в який мав абонемент. Через це і виявився 9-й сектор заповненим, а в інших людей значно менше. Але от проблема в тому, що абонементи почали видавати лише за 2 дні до гри, і то за наявності паспорта чи його копії, тому навіть своїм друзям взяти замовлений раніше абонемент без їх паспорта було неможливо. Не останню роль зіграла і пора відпусток і суперник і недавній виїзд в Полтаву.

Перформанс на цю гру підготувати просто не встигли, тому зоготовки для композиції банерів (ой, здається проговорився) будуть чекати свого часу. На початок матчу при виконанні гімну було піднято український прапор на 2 сектори з підписом "Вперед за золотом!". Далі не було абсолютно нічого цікавого чи незвичайного крім лент в другому таймі. Розтяжок - не більше 20, зате майже кожен мав при собі розу.

Сектор 22 був добряче приправлений кузьмою і зібрав лише близько половини тієї кількості, яка була в минулому сезоні. В першому таймі вони були точно не тихіше за основні сектори, та й заряди були практично без перерв. В другому таймі ситуація кардинально змінилась і основні сектори були на порядок голосніше. Кілька ротяжок і 2 прапори - ось і все, що вдалось понести "жителям" 22-го сектору. Банери, що критикували трансферну політику керівництва клубу, відібрали при вході на стадіон.

З Маріуполя прибуло 10 гостей, на стадіоні вони з'явились на 30 хвилині першого тайму і відмітили свою присутність лише банером, жодних зарядів і жодного перформансу...

Сектори Динамо



Сектор Іллічівця