Нарешті розпочалася весна в чемпіонаті України. Закінчилась довга перерва і всі скучили за футболом. Не маючи сил чекати суботнього матчу основних складів, запоріжці та хлопці з Луганська у п`ятницю відвідали матч дублерів. Але керівництво запорізького Металурга не бажало бачити, чи то не очікувало гостей на цій зустрічі. Тому всі змушені були спостерігати за грою та вболівати з-за забору тренувальної бази Металурга на Великому Лузі.

В суботу опівдні запоріжці пройшлися з зарядами від центру до стадіону. На марші було приблизно 150-200 чоловік. На вході шмон у 3 кордони, більшість по звичці почали заходити за 10-15 хвилин до матчу, тому на початок матчу сектор був заповнений на третину. На вихід команд були підготовлені маленькі жовто-червоні прапорці, а також серпантин. В першому ряд у стандартно знаходились великі прапори. Вцілому сектор візуально виглядав на оцінку «добре», а от звук досить слабкий. Можливо ще не розкачались після зими, можливо причина тому розширення сектору. Але під час матчу давалося в знаки, що вишка для заряджаючого знаходилась не по центру. Тому іноді заряди були в різнобій. Моя оцінка за звук на «3-», ото таке.

Луганчан прибуло 50 чоловік. Хлопці відносно своєї кількості мали дуже хороший звук. Оформили сектор банерами та підготували полотно про дружбу між Луганськом та Запоріжжям. Після голу в середині першого тайму гості виступають по торсу. Чудова сонячна погода, +4С та рахунок 0-1 сприяли слему та танцям на гостьовому секторі. Але наприкінці першого тайму рахунок зрівняли і команди пішли на перерву.

У другому таймі луганчани розвернули полотно про яке згадувалось вище. За що Північна трибуна відповіла оплесками та перегукуванням з гостьовим сектором «Луганськ – Запоріжжя». Матч проходив в боротьбі з декількома моментами біля воріт обох команд і вже думали, що все закінчиться рахунком 1-1. Але на останніх секундах додаткового часу Металург забив другий м`яч та здобув вольову перемогу.

Cектори Металурга



Cектор Зорі