Субота, 16-00, 250 кілометрів до пункту призначення - час для першого виїзного матчу в році найоптимальніший, так що підтримати Дніпро поза рідними стінами зібралася пристойна кількість дніпрян. Добиралися в основному двома способами – на собаках і на спринтерах. Кінологи, що приїхали в Донецьк ще з ранку, на вокзалі потрапили під оточення акабів і були відправлені в місцеве РОВД, де їм довелося загоряти цілих п'ять годин. Навіть ті, хто вийшов за кілька кілометрів до міста і далі добирались маршрутками, були змушені вже в місті переховуватись від сірих і розділятись на маленькі групки. Решта виїздного складу, що їхала на Спринтерах, при під'їзді до міста зіткнулась з вже звичним кордоном співробітників мусарні. Спринтера були зупинені, і тримати їх збиралися явно з тим розрахунком, щоб підігнати дніпровських уболівальників під самий початок матчу. Проте суппортери Дніпра порахували що простіше вже добратися на своїх двох, ніж паритися в мікроавтобусах невизначений час і незабаром весь моб висунувся пішим ходом у бік стадіону. Невеликий імпровізований фан-марш виглядав дуже навіть непогано. Проїжджаючі водії зустрічали на своєму шляху моб з 140-150 чоловік і гучний рев дніпровських зарядів. Всё цей хід тривав десь з півгодини, потім маршируючих нагнали затримані Спринтера і вже в компанії конвою гості рушили далі.

Через вимушений супровід гості потрапили в саме місто практично під матч, так що відразу двинули на стадіон, де зібравши всіх дніпрян біля входу, стюарди оголосили, що вхід на сектор лише по квитках. Хто купив, хто пройшов так, це вже не настільки важливо, але тиснява перед входом була капітальна. Втім як і завжди. Гостьовий сектори був практично повністю заповнений.

Стартовий перф у донецьких любителів футболу - яскраві чорні і оранжеві дими і два полотна - одне чорно-оранжеве з текстом "Мы свои цвета помним и чтим" і друге різнокольорове з текстом: "Вы свои цвета продали и забыли", і другий текстовий банер в кінці гри з текстом: "Регбийный клуб Днепр у вас есть футбол?". Використовувалися також у господарів невеликі прапорці. Звук досить слабенький, іноді навіть задавалось, що шкілький сектор заряжжає голосніше ніж сектори 17-18.

У дніпрян із стартовим свистком йдуть більш-менш злагоджені заряди, піднімають текстовий банер в підтримку А. Вороб'я, активно використовуються рози, невеликі прапори і значна, як для виїзду, кількість розтяжок - близько 10-15 штук точно. Нові заряди потихеньку починають приживатися - люди зрозуміли, що потрібно тягнути слова і не квапитися і все буде як треба. В кінці матчу - кілька файерів, десять хвилин потримали на секторі, гості завантажились по Спринтерах і відправились додому. На матчі була присутня група друзів киян і севастопольців, а також товариш з міста на Неві за що йому велике спасибі...

Cектори Шахтаря



Cектор Дніпра