Матч-дей 20-го туру для дніпрян почався ще зранку. Як і було заплановано раніше до 12-00 на стадіоні зібралося декілька десятків людей для малювання нових розтяжок і підготовки невеликої візуалки безпосередньо на гру.

Насамперед був намальований текстовий банер на згадку про капітана Дніпра 80-х років Антона Рохусовича Шоха, що передчасно помер на минулому тижні. Крім того хлопці постаралися над оновленням і поповненням арсеналу дворучних розтяжок багатократного використання.

Після підготовки художнього матеріалу актив дніпрян зайнявся підготовкою самого сектора до гри. Нагадаю, що на минулому матчі фани Дніпра вперше вирішили використовувати нестандартну для нового стадіону розстановку людей на фан-секторф: не повний дев'ятий сектор від верху до низу, а нижня частина 8-го 9-го і 10-го секторів в довжину. Востаннє в такому форматі дніпропетровська трибуна збиралася ще на Метеорі в серпні 2008-го, багато хто відвик від розстановки вшир, і, забігаючи наперед, скажу, що нововведення показало себе не з самого гіршого боку, принаймні я думав що буде значно гірше по звуку. Власне підготовка сектора вилилася в укриття верхньої частини основного дев'ятого сектора великим синім полотнищем із спільною емблемою дніпрян.

Безпосередньо під час матчу не використовувалися розтяжки, що стали звичним атрибутом північної трибуни. Замість них над уболівальниками майоріли крупні і середні прапори СБГ. Взагалі візуальна частина на цей раз була мінімальною. Сектор наповнювався кольорами лише за рахунок прапорів і роз. Основною тому причиною є наступний тур – попереду домашня гра з друзями зі Львова, на яку і бережуться сили.

Звук, в першій половині гри був дуже навіть непоганий. Злагодженість трьох напів-секторов не постраждала через незвичну розстановку. Можливо це досвід, можливо особлива заслуга споукменів, але, як би там не було, трибуна звучала гідно. Кілька разів в першому таймі пройшли посередні переклички з рештою стадіону «Вперёд, Днепряне – Победа с нами» і «Кто мы – Днепр!».

Гостей з Маріуполя приїхало чоловік 30-35. Вони зайняли протилежний кутовий сектор, вивісили декілька лицьових банерів і активно використовували крупні прапори. Природно, відстань не дозволила гідно оцінити їх репертуар, злагодженість і гучність – їх банально не було чутно. Втім після матчу капітан Іллічівця в інтерв'ю подякував своїм суппортерам за підтримку, відзначивши її високу якість.

На самому ж газоні, неабияк розмокшому після дводенного дощу, творилося дійство по похмурості гідне змагатися з погодою. Це значним чином позначилося на якості звукової підтримки: особливого ентузіазму рвати глотку немає, коли твоя команда беззубо атакує, не реалізовує пенальті, і псуєдекілька 100% моментів.

Під кінець гри кілька разів господарі зарядили «Илля Близнюк» на честь нинішнього тренера Іллічівця – у минулому кіпера Дніпра Іллі Близнюка.

Як післямову хотілося б відзначити стабільну явку на сектори. Дніпряни давно перевалили за стабільну тисячу чоловік на активній трибуні. Незважаючи ні на мерзенну погоду, ні на слабку гру команди ні на інші об'єктивні реалії нинішнього положення на секторі від гри до гри збирається постійна кількість народу. Близько 1300-1500 уболівальників завжди підтримують свій клуб і свої кольори. Стійкість і вірність перевіряється саме в такі моменти, а не на вершинах слави.

Cектори Дніпра



Cектор Іллічівця