Гра з Ворсклою в плані перформансу нічого шикарного і не предвіщала. Все було підготовлене як на всі рядові матчі – прапори, розтяги і звичайно ж рози. Як і на минулих матчах, було вирішено збирати три сектори, але цього разу, всі дівчата, а так само не адекватний скам були розподілені на 8 і 10 сектори. У цьому були як плюси, так і мінуси, бо наче і позбавилися від скаму не дев'ятому, та повноцінної шизи на 8 і 10 секторах так і не вийшло.

Шиза почалася рівно, але після швидкого гола на третій хвилині відразу додала оборотів. Під час зарядів із стрибками, раз у раз починався невеликий слем в різних кінцях сектора, так і хочеться сказати: «ОСЬ ВОНО!» Розтяги, хоч і були до гри викладені в шаховому порядку раз у раз опинялися один напроти одного. А вже вищезазначені 8 і 10 сектори взагалі в більшості своїй про них забували. По звуковій підтримці все було, як і раніше – чим далі від центру, тим гірше… І хоча вже два барабани, деякі відвідувачі фан-сектора (фанами назвати таких важко) умудрялися не потрапляти в ритм і прискорюватися.

Гра на полі виглядала досить не погано, були і моменти, і інтрига. В кінці першого тайму полтавчани зрівняли рахунок, але на шизу дніпрян це не вплинуло. Другий тайм на початку був теж наповнений стабільною, рівною шизой, але вже після другого гола у ворота гостейу почався нон-стоп! Довільний слем, голий торс, заряди лилися одним потоком, розтяги практично без перерв піднімалися над трибуною. Відбувалося те, що дійсно можна назвати шизою! Саме у такі моменти розумієш всю силу і потужність трибуни. Після другого гола гравці кілька разів ще створювали не погані моменти біля воріт суперника, що додавало масла у вогонь шизи.

Гостей прибуло зовсім небагато - близько 25 чоловік. При такий чисельності їх важко відмітити чимось особливим, хіба що варто сказати про зелено-білий банер "Гриша с сотней".

Cектори Дніпра



Cектор Ворскли