Рядовий матч Дніпра з київським (або точніше бездомним) Арсеналом апріорі не претендував на звання "гра туру". Відповідно ажіотажу серед звичайних уболівальників Дніпра він не викликав. На відміну від фан-сектора дніпрян, в якому зібралося близько 1200 відданих фанатів дніпропетровського клубу. На початок матчу був підготовлений стартовий візуальний перформанс: рівно над дев'ятим сектором під карниз даху стадіону піднялося синьо-біло-блакитне полотно з емблемою Дніпра. В той же час нижня частина сектора прикрасилася синьо-біло-блакитними смугами, викладеними з повітряних кульок. У десятому і восьмому секторах піднялися розтяжки і прапори, завершуючи тим самим картину, забарвлену в рідні кольори фанатськой трибуни.

Розвиток самої гри, здавалося б, не сприяв якісному і несамовитому звуку - на 5-й хвилині господарі пропустили прикрий гол. Але всупереч усьому лише секундна пауза знадобилася дніпрянам щоб зібратися з силами і по-справжньому підтримати команду своїми голосами. Так, були свої огріхи та інколи хтось скраю не потрапляв в ритм, так, хтось нервував, хтось квапився, але підтримка зробила свою справу - в другій половині першого тайму весь стадіон вибухнув радістю після забитого господарями гола - у воротах Арсеналу розписався Бєлік. Кричати почало легко, кричати почало веселіше.

Другий тайм став для футболістів і для уболівальників часом одкровення - все або нічого, перемога або смерть. Одні на межі сил рвали жили на газоні, другі не щадивши себе віддавали свої голоси рідному клубу. І ця самовіддача незабаром була винагороджена другим, переможним голом у ворота Реви. М'яч на 60-й хвилині забив Гоменюк. Немає потреби описувати весь той вулкан емоцій, що панував на трибунах. Аж до самого закінчення гри наелектризований фан-сектор без втоми шизів і радів. Радів перетворенню команди на полі. У хід йшла вся аттрібутіка днепрян: крупні прапори, безліч малих, рози, розтяги. І все це під практично безупинні заряди.

Щодо гостей сказати не можна нічого - жодного уболівальника Арсеналу на стадіоні помічено не було.

Підводячи підсумок матчу слід зазначити високу якість звучання секторів. Вельми добре на секторі звучав "Славный град", матч від матчу якість його виконання росте. Доьре звучить грецький "вперёд мій клуб". Звичайно ж є свої недоліки, є складні для відтворення заряди, але в той же час є простір для самоудосконалення.

Cектори Дніпра