Хорватія - Україна
10 червня 2009
Усього в на стадіоні було близько 300-400 уболівальників збірної України, що були розподілені на два українських сектори – один розташовувася на трибуні «Юг (Південь)» - там були найбільш активні фанати, та ще один – на трибуні «Запад (Захід)»– там були представники діаспори та туристи. Звичайно, перегорлати забиті вщент хорватьські трибуни було важко, але викладалися українці як могли.

Хорвати до матчу поводили себе спокійно, якихось вигуків чи активних дій з їхнього боку не було, лише "апасні" погляди. Та й перед грою, коли вже були «на кольорах» збірної, жодних намагань зачепити не було, хоча трамвай, у якому ми їхали до стадіону, постіно супроводжував джип з мусорами. Десь після другої години дня багато людей у місті було на червоно-білій клітинці, дехто з прапорами. З атрибутикою у них все гаразд – великий вибір «роз», прапорів, одягу (навіть для немовлят) та іншого краму з символікою Динамо Загреб та збірної, у місті є кілька фірмових магазинів Динамо Загреб ну й багато крамниць з сувенірами, де теж продають уболівальницьку атрибутику. Перед самим матчем таки відбулась сутичка киян+дніпрян проти місцевих фанів, не обійшлось без втручання поліції. Основні сили хорватських ультрас до гри провели гуманітарну акцію по збору коштів бідному населенню Вуковару і пройшлися маршем з покладанням квітів до Вічного вогню. (Вуковар - найбідніше місто Хорватії з величезним рівнем безробіття, а також символ опору проти Сербів, адже 18 років тому місто було практично зруйноване сербами під час війни за незалежність Хорватії).

На стадіоні хорвати чимось особливим не вразили – так, майже усі на кольорах збірної, так, потужні «переклички» між трибунами, але у тому ж Львові, наприклад, підтримують збірну не менш потужно. На початку матчу одна з трибун за допомогою модулів отримала вигляд традиційної клітинки, та під час матчу по трибуні тягали велике «простирадло» у шахматку. Якіхось великих банерів не було, лише розяги де-інде по трибунах. Після другого голу запалили два файери на північній трибуні, а при рахунку 2-1 більшість їх трибун мовчала, лиш інколи освистуючі рішення арбітра.

Стадіон такий собі, самі хорвати вважають, що поганий – брудні пластикові крісла, велика відстань від поля (через бігові доріжки), трибуни не криті. Під трибунами можна було придбати пепсі, безалкогольне пиво та якесь їдло типу гамбургерів. «Зручності» - у вигляді кабінок з біотуалетами. Тобто для нас, звичних до українських реалій – нічого дивного.

Шмон перед входом на стадіон та сектор не особливо пильний, була можливість пронести (якщо обережно). Хоча хорвати попереджали, що мусора можуть бути ї*ануті (в них нещодавно були трабли на фіналі Кубка Динамо -Хайдук). До гри було затримао кілька українських уболівальників, серед них одна дівчина. Вже під час матчу було затримано ще кількох без жодного серйозного приводу (так, невеличкі непорозуміння між собою). На трибуні знаходилися співробітники якоїсь місцевої охоронної агенції, що наглядали за фанатами та вказували мусорам, кого тягнути.

Загалом під час матчу все було спокійно – гарна шиза з нашого боку, після за рахунку 2-1 – майже нон-стоп. Після кожного забитого голу – піро, використовувалися файери, дим, вроцлавські вогні, навіть хорватська преса відзначила, що українські фани «мали цілий арсенал».

Після закінчення гри було вирішено залишится на секторі (трибуна Юг), доти , доки не буде звісток від наших бранців або їх не буде доставлено на сектор. Мусора з початку не розуміли, в чому справа, потім довго не погоджувалися. У цей момент, звичайно, дуже не вистачало з нашого боку якоїсь офіційної особи. Одним з перемовників з нашого боку був Каськів, але диппаспорт він залишив у авто, тому для місцевих мусорів було все одно хто він і що. Між собою одразу було домовлено - спортиву не чинимо, залишаємося на місці. Перемови тривали близько півгодини, потім хорвати технічно витягнули Каськіва (мовляв – хто тут головний, виходь поговорити), і затримали його, далі влаштували щось на кшталт Житомира – берцями і дубінаторами зігнали усіх з трибуни, били й жінок, кількох людей пов’язали, одному навіть пробили голову, довелось викликати швидку. Звичайно, великих шансів проти озброєних та маючих чисельну перевагу хорватів українці не мали... Вийшовши зі стадіону, чекали на приїзд посла та консула, які з’явилися за деякий час. Спочатку вони пішли до затриманих, потім вивели Каськіва, склали список затриманих, обіцяли щось зробити. На ранок був суд, начебто всіх звільнили – кому виписали штраф, кому – заборону на в’їзд.

Перед матчем



Cектори Хорватії



Cектор України



Після матчу