Виїзд на матч ГКС Ястшембе - ГКС Катовіце. Маючи багато вільного часу (безробітний) і невеликий фінансовий запас дуже хотілося кудись поїхати. Були 3 варіанти – або фінал Кубка УЄФА, або збірна в Хорватії або матч в Польщі. Фінал відпав сам собою і прийшла нелегка дилема – або їхати до Хорватії, або ж поїхати до друзів в Польщі. В результаті вибір ліг на Польщу, але і тут почалися каверзи. Поляки почали переносити ігри, у зв'язку з чим відпадало багато тур-фірм (а їхати з приятелем мав намір саме як турист, простіше отримати візу). До того ж замість 2-х запланованих ігор через перенесення довелось вибирати лише одну. Завдяки певним маніпуляціям зі збором документів ;) і наявності знайомств в тур-операторах, заповітна наліпочка з написом Шенген все ж була отримана! Хоча довелося і понервувати і посидіти на телефоні – а раптом з посольства подзвонять. В результаті вийшло все шикарно – мало того що ніхто не дзвонив і не розпитував, так ще і вийшов індивідуальний тур, тобто без гідів і походів по музеях і за дуже бюджетний прайс. Матч на який збиралися був з категорії дербі, підвищеного ризику і таке інше, оскільки ці два міста давно вже ворогують, люто ненавидячи один одного. Скупилися всім необхідним, взявши багато сувенірів (у тому числі і тих що булькають) і занурилися в м'який вагон поїзда Київ-Вроцлав. На подив вагон був фактично порожнім, але прямо біля нашого купе розташувалася галаслива п'яна компаха якихось тіток і мужиків барижного вигляду, які всю ніч напроліт бухали, шарашались, галасували, коротше кажучи неабияк всіх підзадовбали. На польському кордоні симпатична полячка-прикордонниця довго роздумувала над моїм шенгеном, ставити штампик чи ні, навіть збиралася йти радитися, але все обійшлося. Краків.



За домовленістю нас зустрічали – 2 хлопці з Гутніка і один з ГКС Ястшембе. Заселилися в готель, оперативно привели себе в лад і поїхали в містечко Ястшембе, де наступного дня була гра. Знову дивуюсь наскільки ми з поляками різнимося в рівнях життя. Їхали ми через місцеві села… якщо те що бачили взагалі селами можна назвать… акуратненькі котеджі, усюди (!) викладені плиточкою, навіть буквально доріжки до сараїв, усюди відмінні дороги, все рівно, підстрижено, доглянуто, чистота страшна просто. Містечко Ястшембе знаходиться в регіоні Сілезія і вважається шахтарським, оскільки там до цих пір працює 3 шахти. Відносно молоде (бере початок з середини минулого століття) і знову ж таки дуже чисте і доглянуте, якщо порівнювати з нашими гірницькими бидло-містами на Донбасі. Багато магазинів, барів, кафе, дуже зелено, і абсолютно на вигляд і не скажеш що знаходишся в гірницькому краю.



Розмістилися у приятеля в будинку, швидко перекусили і погнали оглядати достоприми. Достопримів в місті немає, тому поїхали на стадік, на який нас правда не пустили. Зайшли в спортзал на стадіоні, поглянули на тренінг молодих хуліганів. Потім ще гуляли по місту, спілкувалися з місцевими кібіцами.



І ось день гри. Потусили трохи в місті, зустріли хлопця із Сталі Жешув, посиділи в пани і відправилися на стадік. У місті вже вдень можна було чути звуки сирен, мусора були повсюди. Біля стадіка за 2 години до гри вже скучковався місцевий беркут, не особливо привітно поглядивючи на нас.



Спочатку не хотіли чомусь впускати (зазвичай у них на стадіоні їх друзів пускають безкоштовно). Прямо біля входу на стадіо у них там розташовується підсобка де вони зберігають прапори, розтяжки, мегафон, барабан і т.д.. Зайшли абсолютно без обшуку. Стадіончик невеликий – один центральний віраж з боків якого знаходяться домашній і гостьовий сектор, зроблені в аргентинському стилі – просто бетонні сходинки з металевими П-подібними ворітцямі, щоб при слемі всі не звалилися. Весь інший простір довкола поля – це горби обгороджені парканом, з-за якого народ теж спостерігав гру.

Пішли поглянути як заводитимуть гостей. Приїхав Баннік Острава, друзі Катовіц. Здорові такі хлопці, із злими бандитськими заточками, одягнені правда незрозумій як – хто на кожанках, хто по «польски», хто на кешлс…і ось приїхала під ескортом (саме так, у них інакше не виходить) безпосередньо братва Катовіц, всім роздають жовті футболки. Мусора насторожилися, їх зустрічав якийсь місцевий типу антитерористичний підрозділ – величезні лосі в броніках, в масках-терористках, і з вкрай недоброзичливими харями.



Обшук ретельний – хлопців заводять поодинці, пробивають усюди, роздивляються банери, все знімається на відео, перевіряються всіх за списком, оскільки вхід – іменний. Дівчат обшукують тітки-охоронниці, причому не соромлячись хапати фанаток за цицьки. Забігаючи наперед скажу що все-таки вони пронесли на стадік достатню кількість вогнів вроцлавських. Сектор гостей вміщає порядка 700 фанатів, але гостей приїхало явно більше 1000… хулігани Ястшембе чекають «іскри», в повітрі зависло відчуття очікування трабла. Повертаємося на сектор місцевих, паралельно знайомлячись і просто вітаючи місцевих топ-хлопців. З'являються місцеві молоді хулігани – міцні, серйозні парубки. Вішають прапор підтримки своєму колезі, який зараз знаходиться в ув'язненні. Під'їжджають друзі з Хеміка Кендзіжин (7-я ліга !) – величезні міцні лосі на сірих кенгурах з написом Chemik на грудях. Початок матчу, пішов допінг (шиза).





Помічаю метушню серед хуліганів, старші кричать решті – «спокойно, без біготні», потихеньку зрулюють з сектора в бік гостьового, по дорозі замотуючи обличчя косинками… состав розрізненими групами підійшов до решітки, що веде до гостьового сектора. Там вже видно як Катовіце машеться з мусорами. Мабуть ті, як часто буває в Польщі, закрили гостьовий сектор, а інші хто не встиг увійти почали ломитися. Скупчившись біля грат і витримавши паузу, вмить приступили до штурму грат і господарі, восновному Хемік. Все ті ж шкафи на сірих кенгурах ногами розламують паркан. Мусора розгублені. Підбігає все більше народу. Все дійство відбувається у верхній частині сектора. Місцева кузьма на ногах. Підбігають космонавти і рясно поливають газом – річ дуже хренова – від якої нічого не бачиш, і починаєш задихатися, причому мити очі не можна - буде ещё гірше. Народ помалу відходить але йде друга хвиля, все повторюється заново.



Хулігани трохи остигають і відбігають вниз по сектору. До речі було чітко видно як там стоять лідери движу і активно видивляються хто тікав виблискуючи п'ятами. Якийсь тип з розою місцевого клубу знімає все на камеру врезультаті чого у нього різко похитнуло здоров'я. Все втихомирюється і хулігани спокійний так через натовп місцевої кузьми повертаються на свій сектор, деякі правда залишалися біля передової. В середині матчу прогулялися по стадіку, зайшли на іншу сторону, бачили все тих же хлопців з Хеміка спокійно так і з посмішкою на обличчі купуючих хот-доги.

Поглянули на перф місцевих і гостей – великі прапори на весь сектор з великою кількістю піро (за яке до слова зараз в Польщі можна запросто бан схлопотати).



Повернулися назад. Під'їхали ещё одні друзі місцевих – Гутнік Краків, теж міцні, крупні парняги. Попрямували прямо до буферного сектора до гостей, де стали грядкою і розвісили чорний прапор «Hutnik». Тут треба б зробити ліричний відступ і сказати таке – малі з Ястшембе не дуже люблять Хемік але дружать з Гутніком, яких до слова не дуже котируют дорослі Гкс-а. Ну одним словом – свої рамси. Від Гутніка приїхали основні банди (приблизно 30 чоловік) включаючи деяких лідерів. У другому таймі помічаю метушню на секторі Гутника, куди вже просто бігом зриваються всі навколофутболери місцевої команди.



Залітаємо в сектор, хулігани підбігають до парану буферного сектора і розгойдують його з одного боку в інший, на секторі Катовіц бачу аналогічну картину. Підбігає все більше хлопців, всі налаштовані прорватися до гостей. Мусора за гратами не знають що робити. Зверху вломлюються космонавти але і вони відчувають на собі атаку місцевих. В хід іде газ, видно як зверху на стадіон ломляться «жовті», ті, кого не пустили, починається хаос…мусора все ж беруть ініціативу і знову рясно всіх поливають газом, місцевому споукмену, який також прибіг (!) дістається дуже не слабо його мало не понесли звідти. Мусора 2 рази шмальнулі з рушниць в натовп.



Потихеньку народ відходить, були рідкі спроби прорватися на поле через центр, але і там були мусора з газом. Хулігани активно звалюють з стадіону і падають в машини щоб встигнути на другу частину Марлезонського балету (або вже третю). Спокійно в натовпі кузьми звалюємо із стадіка знову ж таки помічаємо як хулігани які тільки що бешкетували спокійний стоять біля мусоров і сідають в баси/машини. На стоянці все ж спробували прорватися до басів гостей, але вилетіли робокопи. Прямуємо в бар місцевих фанатів де продовжуются алко-спробами з марними спробами залити нам за комір. Поступають новини про атаку гостей на автостоянці, а також головна новина того дня – місцева банда молодих хуліганів на 10-ти машинах переслідували банду Банніка у результаті лише 3-ма машинами наздогнавши їх і перегородивши ним шлях біля самого кордону (15 осіб), завалили чехів наболт, які мали удвічі більше штиків, та і до того ж були з числа топ. У бар під'їхали безпосередні учасники подій.

Несподівано з'являються мусора – хулігани ломляться всередину. Але поліси виходять і попереджають що ведем себе сильно голосно, сусідні будинки скаржаться. Акціонери потихому зливаються. Десь вже опівночі до одного з наших приятелів на вулиці до***лись місцеві гопи (яких до слова сказати в Польщі практично немає!) слово за слово – з бару вилітає банда молодняка, розігрітих алко і всіх хто бажає виплеснути адреналін. Один з гопов приймає горизонтальне положення і найближчим часом мабуть перейде на раціон «теплого молока». Піднявшись починається нова перепалка врезультаті чого гопів проганяють вниз у інший бар, закидуючи їх там металевими стільцями. Приїжджають копи, поляки ховаються за машинами, господарі бару закривають двері прямо перед носом, залишається лише одне – линяти звідти. Звалюємо групкою через якісь чигирі, бачачи і чуючи позаду нас сирени. В результаті пересиділи в будинку в одного типа і пізніше спокійно повернулися в той же бар, де треш і не думав закінчуватися.

Повернулися додому вже вночі. А наступного дня був виїзд до Кракова. Побродили трохи по місту перед відправленням, поспілкувалися з місцевим лідером (дядечко, виступає по 88, що є впринципі рідкістю для поляків, оскільки вони там всі не люблять німців, і добре пам'ятають напад фашистів на Польщу. Поляки восновному націоналісти). До Кракова нас завезли два парубки з основи. По дорозі проїздили Освенцим, про який у них є такий прикол – типу це кращий виїзд Краковії (Краковію вважають жидівською командою), правда лише в один кінець! По приїзду побродили по місту, скупилися всім необхідним і відправилися в готель, правда ще попутно заглянувши на футбол.



Справа в тому що жили ми фактично навпроти стадіону клубу «Вавель» (фортеця-музей у них такий є) на якому йшла гра 6-й ліги. Загалом вільний вхід, пару десятків «поціновувачів» шкіряної сфери у виконання фактично аматорів. Стадік до речі знаменитий траблом на грі дубля Вісли і Гутніка кілька років тому. Наступного дня зустріли давнього приятеля з Гутніка, виписалися з готелю, і маючи час перед поїздом поїздили по місту. Заїхали в центр, купили сувенірів, поїхали в Нову Гуту, де пофоткались з граффіті і походили по стадіону Гутніка і побродивши в околицях заїхали все в той же «Клуб 49», де нас привітно зустрів його шеф.



Часу було вже зовсім мало, тому провели його вже на вокзалі і в Галерії (це такий величезний розважальний центр, що знаходиться прямо поряд з вокзалом і автовокзалом, дуже зручно, до центру рукою подати). Ну ось і відправлення, і в трохи пригніченому стані вирушаємо на Батьківщину. Дещо не встигли зробити і виїзд вийшов трохи скомканим.

А тепер трохи про враження від побаченого. Двіжуху Гкс-а, вірніше актив можна поділити так – малі хулігани (16-18 років), молоді (18-25) і основа. Найактивніші – молоді, з банди F.Y. Ультра виглядає так само як і наша. У хуліганському рейтингу банда приблизно на 20-25 місцях. Просліджується чітка ієрархія і організація справи. За малими і молодими наглядають декілька основних хлопців – 3 рази в тиждень тренування зі спарингами. Тренують бокс, техніку ногами а також партери – боротьба в положенні лежачи. Все на досить серйозному рівні, старші за всім стежать, учать. Молоді (FY) – це банда міцних парубків, найактивніші в движі. Основа - дорослі, серйозні дядьки. Відчувається, що щоб потрапити в банду потрібно володіти перш за все хорошими морально-вольовими і фізичними даними, а не завдяки зв'язкам або спільним п'янкам. З багатьма з ким бачились або віталися нормально можна поспілкуватись, не відчувався пафос або гордовите відношення яке панує у нас. Навпаки – коли взнавали звідки ми, дружньо плескали по руках і підморгували. Були звичайно хлопці яким було пох абсолютно, але вцілому враження нормальне. Також сподобалися хлопці з Хеміка – величезні, дорослі, дуже міцні, серйозні, якщо так можна виразитися – професіонали. Спростовувавши багато чуток, скажу таке – що не всі польські шафи гасять хімію, восновному – це гени і наполегливі тренування. От так от. Шиза у поляків – це все ж дичина, навіть в порівнянні з нами. Ні, звук звичайно суперський, оскільки шизять всі на повну, навіть хулігани стараються. Але репертуар вкрай слабкий – буквально 2-3 мелодії, на які лягають будь-які тексти. Пісень немає. Сподобалася правда тема – пішов один із споукменов на центр, в секторі йде заряд «співає весь стадіон», там теж щось оголошується. І ось піднімається весь стадіон і що є сили кричать місцеву кричалку. Споукмени працюють добре, кричать на всіх по типом «Ви шо бля тут позіхаєте, а нумо шизіти!». І так же як у нас закликають всіх окриком по польськи – «Поїхали!».

Сектор місцевих в кращих поривах – 1000 чоловік. Гостей запустили близько 1000. Господарів того дня підтримували ще – 35 Гутнік, 25 Хемік, 2 Динамо Київ, 1 Сталь Жешув + 15 Рух Хожув (дивилися що почому, мають контакти з місцевими). Гості – 1200 з них – 80 Гурнік Забже, 30 Баннік Острава, 10 JKS Ярослав. Як сказали місцеві, просканувавши гостей – «там ні з ким махатися по великому рахунку». Сама гра – вкрай слабка, хоча дивився я її дууууже мало. Пересування по секторах абсолютно вільне, мусоров немає взагалі, є лише охорона да і то тітки восновному. Мусора взагалі лише потрібні там для охорони гостей, знаходяться за гратами і з'являються на авансцені лише у випадку траблів. Після гри всі спокійно, маючи написи Хуліганс на яких тільки можна уявити місцях, некваплячись звалюють геть. Правда потім поляки говорили що мусора за трабли обіцяли заловити порядка 30 парняг. Безпосередньо на самій грі 3 пов'язаних в місцевих (нев**енний штраф і 3 року бана).

Поляки вцілому веселі, товариські, через кожне слово вживають необхідне слово для абсолютно кращого сприйняття бесіди а саме – курва ))). Вся молодь в місті палить шмаль. Не так як наші гопи, на корточних в під'їздах та під шансон з мобіли, а просто – вечорком за пивцем. Говорять – для розлабухи. Полячки знову розчарували своєю штучністю і зовнішньою невиразністю. Немає і близько міні-юбок декольте і інших радуючих очей особливостей вбрання. Якщо і бачили таких те це були відверті повії.

До речі взнав наприклад такі речі:
1. На збірній не можна вішати клубні банера і взагалі не в кольорах Польщі.
2. Мусора жестять з банами по злому – дають направо і наліво, навіть дівчатам. Дуже багато з банами або взагалі, що називається «в бігах»
3. Мого знайомого з Гутніка (з яким було інтерв'ю в «Святославі») прямо у себе на районі знайшла Вісла і увіткнула ніж в ногу… Гутнік в «познаньському пакті» але їм походу дозволяється використовувати ножі як самооборону.
4. Коли їхали по Кракову, хлопець з Гутніка все показував райони – там все жорстко поділене по клубах.
5. Про нашу движуху, росіян, англійців і інших європейців знають вкрай мало, їх більше цікавлять свої розклади.
6.По можливості не користуйтеся Тревел Чеками – хурма рідкісна.