«Віддихавшись» від Тернополя, Леополітанс готувалися до матчу з Десною, хоча до останнього моменту не було відомо взагалі чи відбудеться гра. Зрештою, напередодні матчу увечері все ж таки з’явилась точна інформація, що Десна приїде. На матч також вирушила група підтримки чернігівських фанатів у кількості 8 осіб. Хлопцям великий респект, адже вони виїжджали в Добромиль, не знаючи точно чи приїде сама команда.

По підтримці Леополітанс. Виїжджали в Добромиль під час шаленої зливи, яка рясно поливала Львів, немов із відра ще із самого ранку. Зважаючи на таку жахливу погоду і те, що певна чимала група людей із фан-руху поїхала на фестиваль у Підкамені (ох, це літо!), кількість 40 чоловік, що вирушила атобусом з міста Лева, цілком для нас оптимальна на даному етапі. Зі собою на звітий матч взяли всі 12 розтяжок, 5 прапорів і три лицеві банери – Ми є Львів, Львів понад усе і лицевий центральний домашній банер угрупування – Леополітанс ультра, який власне вперше і продемонструвався на матчі з Десною. Після довгих перемовин у форматі «Леополітанс - фан-клуб - футбольний клуб Львів» довелося досягнути домовленості про те, що весь 15 сектор, що знаходиться за воротами переходить в користування фанатів, а зверху до сектора приваряться труби, на яких можна буде розвішувати банери (для «цікавських панів»: вхід на фан-сектор в Добромилі платний ). Кінець кінцем клуб виконав зі свого боку всі обіцяні зобов’язання, таким чином Леополітанс зможуть тепер розвішувати банери без перешкод на довжину 35 метрів і спокійно казитися на вже своєму секторі. Попри те, що дорога в Добромиль тривала для фанатів Львова більше двох годин (ну чим не виїзд!), час пройшов досить швидко. Вже біля Княжої Арени до нас підключилася група підтримки місцевих суппортерів. Отож на секторі зібралося біля півсотні синьо-золотих ультрас, які перед тим пройшли жорсткий шмон старосамбірських ментів.

Звукова підтримка була на непоганому рівні, але найбільше в першому таймі запам’ятався епізод, коли Федорчук пробивав пенальті у ворота Десни. Фанатський сектор якраз знаходиться за тими воротами, куди пробивав Валера, тому перекочував в «гарячу точку». Після голу слем був ще той (особливо пре літня фішка слему з елементами обливання один одного водою). Також з кожним разом покращуються переклички з місцевою кузьмою, яка вже вдало відповідає не тільки на патріотичні заряди «Слава Україні» і «Слава Нації», але й на «Вперед львів’яни», відповідаючи по-своєму – «Добромиль з Вами». Ну й фіг з тим. J По завершенню матчу знову вся команда, включно із запасними гравцями і тренерами подякувала фанам за підтримку, і це дуже приємно.

Однак, найкраще пішли переклички з гостями, яких хоч і було восьмеро, та все ж показали хлопці себе чудово. Звук у них був кращий, ніж у семи хлопців Зорі, двадцяти хлопців Кривбасу, які грали в Добромилі в УПЛ. Привезли зі собою гості банер Чернігів і синьо-білий прапор, який теж почіпили на клітку (хто не знає – гостьовий і Домашній сектор фанів у Добромилі – це фактично клітка; там би фільм про зону знімати). Шлях назад був не менш веселим, оскільки так вийшло, що чернігівські ультрас поверталися додому, їдучи разом із синьо-золотими колегами в одному басі. Фанати Десни залишили приємне враження зі свого візиту в далекий для них Добромиль, а Леополітанс готуються до близького (ближчого, аніж Добромиль) виїзду в Бурштин. Вдвічі приємніше їздити з командою, яка дарує тільки позитивні емоції.

Cектор ФК Львів



Cектор Десни