На матч дніпрян в Києві традиційно прийшло досить багато фанів "Динамо", тому прогнозовано на гостьовому секторі не було місця де яблуку впасти. Але на велике здивування звук у синьо-біло-блакитної торсиди був нікудишнім, велика частина гостей (або "гостей", що мають столичну прописку) просто не шизіла, решті ж доводилось віддуватись за своїх соратників.

З візуалки дніпряни привезли прапори в кольори клубу, які використовувались протягом всіх 90 хвилин зустрічі. На решітках сектора було вивішено лицьові банери, ще кілька полотен повісили кияни. Багато людей вилазили на ці перила, сиділи на них і просто опиралися, в результаті чого в середині другого тайму металева конструкція завалилась і банери довелось діставати з-під неї. Міліціянти забороняли вивісити їх на паркан перед сектором (ще на матчі "Оболоні" з "Металістом" паркану того не було), але 2 полотна таки провисіли там до кінця зустрічі. На 70-й хвилині було запалено піро - кілька вроцлавських вогнів і кілька білих димів. Варто зазначити, що міліція була доволі лояльною, Беркут на сектор не заходив, а стояв в стороні, навіть стюарди, що відгорожували гостьовий сектор від решти глядачів в другому таймі десь зникли. "Тихарі" сильно не висовувались на очі з своїх засідок, реакції на піро і виламану сідушку теж не було...

Після фінального свистка вся команда побігла до сектора, а двоє гравців потисли руки всьому першому ряду незважаючи на те, що настрій у гостей був далекий від ідеального. Що стосується господарів - то вони доволі стабільні на своєму секторі: та ж сама кількість, ті самі величезні паузи між зарядами і хороший звук завдяки даху і розміщенню сектора "Оболоні" під дахом, те саме активне підключення кузьми.

Cектор Оболоні



Cектори Дніпра