Матч з чемпіоном країни, важливіше, мабуть, лише єврокубкові протистояння, але в цей день Полтава не зібрала повний стадіон. На відміну від попередньої зустрічі, фанатський сектор був один, 22-й, і люди почали на ньому збиратись задовго до початку зустрічі. Перші 5 хвилин "зелено-білі" вішали свій величезний банер "Полтава бомбить", після того сектор набув уже звичного вигляду - повністю завішані банерами перила і 4 прапори за сектором. Важко назвати якусь родзинку цього матчу, візуально полтавчан було не більше ніж киян, шизіли злагоджено, слеми, стрибки, переклички з центром, оголошення складів, голий торс в другому таймі, не знаю що можна сюди ще додати для повної картини... в другому таймі група на торсі, що знаходилась біля центральних секторів, запалила білий дим і потім зникла звідти.

Киян прибуло на матч 260 чоловік, фан-клуб проігнорував другий виїзд сезону, незважаючи на те, що він був самим близьким в чемпіонаті. Кожен обирав свій шлях як дістатись до Полтави і як провести в ній час, але в принципі ніяких особливих ексцесів не було, міліція контолювала центр міста, підходила до груп киян, просила документи і просила себе вести спокійно. Перед матчем кияни пройшлись центром міста під заряди, спочатку міліція вимагала квитки на гостьовий сектор, але їх в касах не було і всіх пустии так. Банери ідеально підійшли по розмірам під розмір сектора і зі стартовим свистком почалась шиза. Варто сказати, що вона була досить посередня, як і гра команди на полі.

Після голу запалюється вроцлавський вогонь і міліція проривається в центр подій. Всі тільки цього і чекали і з ентузіазмом накинулись на бідних сержантів, так що один з них просто вилетів в перший ряд з червонющими щоками, його кашкет вилетів слідом за ним. Розрулювати ситуацію прибігли 2 полковника, які керували "охороною киян від місцевих жителів", всі заспокоїлись і більше ексцесів не було, ставлення міліції було досить доброзичливим. Після фінального свистка полковник попросив зачекати буквально 10 хвилин і пообіцяв організувати автобуси до вокзалу, а звідти дизель до Києва. Але "біло-сині" відповіли, що квитки у більшості вже є, а погодка якраз ідеальна щоб ще прогулятись по місту, тому попросили за ці гроші краще організувати дівчат і пива на всіх.

Поки начальство по рації викликало безліч автобусів і забуло дати наказ перекрити прохід, фани спокійно вийшли собі за межі стадіону і пішли одним великим мобом на вокзал по алеї на Жовтневій вулиці, акаби йшли осторонь, трохи позаду і по тротуару, явно побоюючись що ситуація може вийти з-під контролю. Але кияни були втомлені після начиченого дня і залишали без роз і без зубів лише тих місцевих жителів, хто зовсім вже втрачав страх і починав бикувати на "біло-синій" моб. Потім був помічений автобус "Ворскли", кияни перекрили рух на дорозі, виявилось що в басі їхали гравці "Динамо". Порція оплесків, не зважаючи на нічию, колона продовжує рух і всі дружно заходять в супермаркет біля вокзалу... важко позаздрити того вечора тим трьом охоронцям.

Cектор Ворскли



Cектор Динамо