Це був, мабуть, один с найкращих матчів збірної України за всю її історію. Це точно була найкраща шиза на збірній у цьому відбірковому циклі. Це був день українців, це був день збірної, це було те, заради чого сотні фанатів з'їхалися с усієї країни. Ще за день-два до матчу у місті можна було побачити групи як приїжджих українців, так і англійців, які тут і там розгулювали по центру міста.

Матчдей нагадував якийсь показ мод, особливо, перед початком матчу між вболівальниками України та Англії. Хтось зустрічав знайомих, хтось призирливо палив на ворогів, а хтось просто пив, пив і... спав. Після матчу на "Метеорі", всі розійшлися по місту, але лише з однією метою - потім потрапити на нову арену в Дніпропетровську. Для фанатіння було відведено 2 сектори - 9 і 10, які почали заповнюватися десь за за півтори години до матчу. Так, були і нетверезі екземпляри, і мами-папи з дітьми, і старі дідугани, але, в цілому, наповнення сектору спонукало на дуже непогану шизу, особливо, на нижній частині секторів, що були під вишкою, ліві люди були майже відсутні. Заспівали гімн України, під час якого було розтягнуто величезне полотно з тризубом, а центральна трибуна за допомогою плашок перетворилась в жовто-синій стяг, і понеслась...Початок матчу, і сектор запалав файерами та вроцлавськими вогнями, а згодом все це добро полетіло на поле, що призвело до зупинки матчу на декілька хвилин.

Далі йде стандартний набір зарядів (до речі абсолютно всі були лише українською мовою) з народними піснями. Як не старалися споукмени, але пісні йшли дуже важко. Після незабитого пенальті на поле ще раз літить піро, але в значно меншій кількості...Збірна продовжує йти вперед, а фанати у свою чергу чекають на забитий м'яч. Гол Назаренка і сектори вибухають: шквал емоції, знову піро, перший крок до перемоги зроблено!!!

Другий тайм пройшов із значної напругою. У перерві були попередження, що за ще хоча б одне використання піро збірній України буде призначено технічну поразку, тому було прохання ні при яких умовах не палити. Запам'ятався нон-стоп у кінці матчу "України Але-Але-Але", що тривав близько 10-ти хвилин. Фінальний свисток і радість фанатів переповнює чашу стадіону, по трибунам іде полотно з великим гербом України, яке було розтягнуто в Білорусі. Ми перемогли, Ми найращі, Ми ПРОТИ СУЧАСНОГО ФУТБОЛУ!!!

Ах да, кілька слів про англійців. Приїхало їх за різними оцінками від 1,5 до 2 тисяч, завісили свій сектор національними прапорами. При чому вже традиційно на прапорах крім міст і клубів можна було спостерігати прізвища власників даного стяга. За матч лише кілька разів англійці проявляли активність, але співати вони ще не розучились...

Cектори України



Cектор Англії