Суботній матч в Одесі з "Закарпаттям" нічого особливого не віщував, якби не дата проведення матчу, яка збіглася з дуже сумною подією. Рівно 6 місяців тому загинув відданий український патріот та просто весела та добра людина, Максим Чайка. Приблизно за годину до матчу близько 110-120 осіб зібралися на місці, де сталося нещастя. Марш пам"яті почався покладанням квітів та ходою по центральним вулицям міста.

Сам матч був дуже й дуже "сірим" і нецікавим, гостей з Західних земель приїхало рівно 0 осіб. "Чорноморець" вже в першому тайму вирішив долю матчу, забивши 2 голи, які супроводжувалися на секторі "аццкім" слемом кількістю приблизно в 12-15 запеклих хардкорщиків 13-14 років. Видовище дуже й дуже сумне... Всі заклики в інтернеті не "вийобуватись" і брати с собою клубні рози на матчі, а не тільки натягувати на себе балахони Лонсдейл та Еверласт з найближчого ринку виявились безрезультатними. Шиза в першому таймі була практично відсутня, окремі та зовсім не чіткі заряди, повен сектор карлоти, все це в сумі створило суцільну поганеньку картину суппорту.

На початок другого тайму почали підтягуватись люди з маршу, сектор більш-менш заповнився, з'явився барабан та заряджаючий, підтримка стала більш-менш пристойною, особливо якщо вважати фактор 1-го тайму, "небо і земля" так би мовити. Але все одно дуже гнітюче враження залишиося в більшості адекватних фанів, які в той день були присутні на матчі. Також хочеться відмітити 2 банери, які були присвячені сумній події. Слава Україні! Героям Слава!

Марш перед матчем