Найсхідніше місто у Лізі цього сезону зустрічало гостей з Києва. Азіявиїзд кожен пробивав по різному, близько 50 чоловік діставались до Казані автобусами, решта діставалась потягами і літаками. Квитки для киян коштували 1500 рублів (близько 400 грн.), але перед матчем спокійно можна було взяти з рук квиток на звичайний сектор в 6 раз дешевше і по ньому зайти на гостьовий, показавши український паспорт.

При вході на сектор шмонали всіх два рази, проте пронести що-небудь було досить легко. Стадіон - звичайний радянський одноярусний стадіон з біговими доріжками, до якого приліпили пластиковий дах на половину стадіону, а на входи на сектори поставили вертушки і металодетектори. В умовах сильного вітру з мокрим снігом (стадіон розташований трохи нижче Кремля, на березі Волги і Казанки) сидушки і трибуни слизькі і мокрі навіть під дахом. Сидіння - окрема пісня - пластик трохи товще, ніж на одноразових стаканчиках, достатньо просто необережно стати на неї - і ви вандал, що громить трибуну. Протягом матчу досить велика кількість з них була зламана (до речі одне сидіння зараз в Києві, дехто взяв собі на пам’ять). "Та ламайте сидіння - в нас бюджеті закладені витрати на них" - це слова "сірих".

Відносно складу на секторі: тут, так би мовити, з якої сторони подивитися. Як для гостьового матчу групового етапу Ліги Чемпіонів, то на п’ятірку з плюсом. Але якщо враховувати, що матч в Росії, куди не потрібно закордонного паспорту і значно дешевше поїхати, ніж в Європу, то хотілось побачити значно більше хохлів на секторі.

На гостьовому секторі були банери «Київ-Kyiv», VIVA Kyiv, Dynamo on tour, «Бульдог» і банер від Yhe Capitals з Святославом. Розвішані вони були, в основному, на бокових сітках, перед сектором повісити було складно - затуляли машини швидкої допомоги, та й місця замало було. Окремо потрібно сказати про банер «Слава Україні», виконаний в червоно-чорних кольорах з портретами Тараса Шевченка і Степана Бендери. Він провисіл всього 10 хвилин до матчу, потім, за словами хлопців, його помітив київський(!) начальник СБ «Динамо» і сказав місцевим міліціонерам зняти його. Причина - «може викликати міжнародний скандал». Так що робіть висновки. Без його наведення місцеві, швидше за все, банер не чіпали б. Підтвердженням цьому служить смішний епізод на вході. При огляді банера до напису претензій не було, а на питання, чиї це портрети, хлопці відповіли - так вони ж на наших гривнях намальовані: ось він (Шевченко) на сотці, а він (Бендера) на двадцятці, зараз покажу, а ні, жаль, немає з собою купюри.

Заряджати почали під час розминки, причому команда розминалась якраз на куті поля, коло київського сектора. Татарська кузьма виявилась аж надто активною, і в першому таймі гості заряджали переважно коли вони замовкали. В другому таймі "Динамо" почало переважати суперника, що призвело до того, що трибуни трохи притихли. Біло-сині ж, в свою чергу, почали заряджати частіше і голосніше. Ближче до кінця матчу здавалось м’яч ось-ось залетить у ворота суперника. У підтвердження цих слів може слугувати той факт, що у багатьох було піро, але ніхто не запалив, до останнього віривши, що буде «офіційний» привід. На жаль, привід так і не з’явився, і піро залишилося не спаленим, а команда - на останньому місці в групі.

Після матчу гостей досить довго протримали на секторі.

Місцева ультра була на іншому кінці стадіону, заряджала весь матч, у другому таймі пару раз палила фаєри, один з яких чомусь кинули під свій же банер. З візуалки - кілька великих прапорів, банера внизу сектора. Був у них і барабан. Кількість оцінити складно, ну чоловік 500 було напевно. Заряди киянам чутні практично не були. Прості заряди - Рубін, Росія, Казанський Рубін - росіяни кричать всім стадіоном і досить таки голосно. Атрибутика - всі кольори веселки - і російський триколор, і татарські прапорці та рубінівська символіка, хвиля по стадіону - коротше, хто пам'ятає Лігу на НСК "Олімпійський" в Києві - зрозуміє.

Cектор Рубіна



Cектор Динамо