Ужгород і Луганськ - найзахідніше і найсхідніше міста в Українській ПЛ. Можна в принципі назвати матч як дербі заходу і сходу, але стосунки у фанів хороші.

За три дні до футболу почав йти сніг... Але перед самим матчем десь за годинку погода виправилась, й хотілось щоб в такі дні на секторі збиралось більше людей. До цього матчу планувався великий банер, з зображенням віночка, в середині якого - серце. А в серці з зображення гербу Закарпатття, 5х6 метрів. Почали господарі малювати його в суботу, за рекордні 3 години, він був готовий. Також готувався текстовик команді, в якому було написано: "Хоч подякуйте! Комарницький +1". Це зв’язано з тим, що після матчу в Харкові до сектору підійшов тільки один Віталій Комарницький...

Збиратись на секторі почали за годину до футболу. Шмончик серйозний. Цього разу добре, що хоч камери не було. На перших же хвилинах ужгородці розятгують рози, а потім банер на весь сектор. Багато зарядів, трохи приколів.

На початок другого тайму знову банер, заряди, пісні. Перекличка з луганчанами: "Слава Україні! - Героям Слава!", "Слава нації! - Смерть ворогам!". Потім весь сектор практично стає по торсу і починається шиза. Шиза така, що почались навіть сніжками кидатись. Споукмену більше всіх дісталось, не треба на видне місце ставати. Другий гол відсвяткували 4 вроцлавами. Запам’яталась одна фраза: "Що горить? Стульчик!". І вроцлавотушіння снігом... Після закінчення матчу команда перше, мабуть, усім складом подякувала за підтримку.

Гостей приїхало 20-25 чоловік. Дивлячись на таку відстань і 36 годин їзди то це дуже солідно! Також непогано організували голосову підтримку.

Cектор Закарпаття



Cектор Зорі