Виїзд до Кривого Рогу, не зважаючи на не дуже далеку відстань, навіть в кращі часи полтавського фанатизму і при інших відносинах фанатів був для полтавців проблемним. Крім першого сезону «Ворскли» у вишці, коли гру відвідало близько 50 полтавців на автобусах, які виділив клуб, надалі прихильники біло-зелених навідувалися в Кривий Ріг у мінімальних кількостях або не навідувалися взагалі.

Цього разу з Полтави підтримати команду вирушило 17 чоловік. Вчасно виїхати не вдалося: довелося чекати кількох людей: хтось забув, що саме в неділю переводяться стрілки годинника, хтось просто спізнювався. При вході на сектор уже традиційно велася відеозйомка. Здивувало, що буквально за кілька хвилин до гри сектор господарів був порожнім. У голові промайнула думка, що, можливо, криворіжці бойкотують гру на знак протесту проти результатів, які демонструє команда. Але вже з стартовим свистком сектор почав заповнюватися. На око він зібрав близько 80-100 фанатів. З початком матчу полтавчани починають заряджати. Юзаються переважно короткі односкладні заряди. Це, а також пасивність криворізької «кузьми» та домашнього сектору робить свою справу. Чути гостей було непогано.

Хвилині на п’ятнадцятій в сторону біло-зелених починають підтягуватися місцеві пацанчики з характерним прикидом. Зупинилися вони за пару секторів від гостьового, де й простояли до кінця матчу. Команда в цей час на полі Ворскла не феєрила. Гравці мляво пересувалися по полю й під кінець тайму привезли пенальті у свої ворота. Удар Льопи – гол. На секторі «Кривбасу» несамовита радість, спалахує фаєр. Заводяться центральні сектори, скандуючи «Кривбасс Кривой Рог» і «Криворіжжя». Міліція почала з фан-сектору витягувати хлопців та забирати їх в РВВС. Потім делегат ФФУ розцінив банер, котрий є назвою фан-угрупування «Roter blitz» як фашизм, і силою було знято його. Криворіжці готуються відправити скаргу в «Прем’єр-лігу» та ФФУ з проханням пояснити дію делегата та розібратися в цьому інциденті. Що ж до фанатського сектору, то поводив він себе не надто активно: великі паузи між зарядами та й частина сектору, здалося, просто мовчала, коли інші намагалися заряджати. Пару раз пройшла перекличка з «кузьмою» «Вперед, Кривбасс!». На цьому, мабуть, і все. Критикувати чи докоряти криворіжцям за це немає ні бажання, ні сенсу, адже невідомо, як би розгорталася ситуація в Полтаві, опинись команда у подібному положенні.

В перерві до полтавчан завітав пан Хоменко. Більшість виїздюків хотіла від нього змитися, але кордон міліції завадив таким планам. Майже цілих 15-ть хвилин він намагався з кимось про щось домовлятисяі. Врешті, не отримавши свого, щось бормочучи собі під ніс, зник геть. З виходом команд на 2-й тайм виїздні зарядили не зовсім цензурний заряд, намагаючись хоч таким чином достукатися до футболістів. І їх гра трохи пожвавішала. На початку тайму Кулаков нарешті згадує, що ще можна бити й по воротах і зрівнює рахунок. Радість на полтавському секторі, фани зарядами підганяють команду вперед, але… Футболісти вирішили, що й цього досить та заспокоїлися. Фінальний свисток зафіксував мляву нічию. Після гри футболісти типу подякували за підтримку. Склалося враження, що ця процедура для них перетворюється на муку. Але навіть цих кволих аплодисментів гості могли не почути, оскільки вже за пару хвилин до цього прийшов тіп у формі й сказав шось на зразок «Сворачивайте тряпки и быстро уебывайте отсюда».

Cектор Кривбаса



Cектор Ворскли