Більше місяця очікувань, розмови, чутки, плітки, і ось він - ФІНАЛ! З самого ранку уболівальники «Таврії», не тільки з Сімферополя, а й з усіх куточків Криму, почали прибувати до Харкова. Приємне видовище, місто було наповнено червоно-біло-синьою торсидою, яка обклеювала все на своєму шляху стікерами, яких було надруковано більше 1000 шт... До півдня з Сімферополя прибуло ще два фанатських потяги, організовані клубом.

І ось він довгоочікуваний момент, початок матчу, який повинен був розставити всі крапки над «І», розвіяти всі сумніви і звичайно ж виправдати очікування! Команди виходять на поле, звучить національний гімн і таврійська трибуна спалахує вогнями, прикметників підібрати не можу, напишу примітивно: «Горіло просто .. нно!». Потім піднімаються модулі і розтягується текстовік «Победа = бессмертие», який встиг трохи підгоріти під час «піро-шоу».

Вже на другій хвилині трибуна кримчан вибухає від радості, Фещук замикає передачу Ковпака! Перший крок до мрії зроблено! Над сектором розгортається банер із зображенням бджоли і текстом: «Simfer is coming», який підсвічують фаєри і вроцлавські вогні. Після піротехнічних акцій починаються репресії з боку міліції, сірі намагаються витягнути «піротехніків», когось вдається відбити, когось все-таки забирають. Хочу сказати, що «пернаті» зовсім не соромилися застосовувати до затриманих тілесні покарання.

По ходу першого тайму заряди йдуть добре, активно підключається кузьма. В цілому звук йде дуже і дуже непогано! «Таврія» знову забиває, перший тайм закінчується на мажорній ноті! До кінця другого тайму звук трохи скисає, це варто списати на нерви і переживання, адже на 75-й хвилині рахунок вже був 2:2.

В овертаймі атмосфера на трибунах розжарюється до межі. «Нам нужна сегодня победа» - розриваються таврійські трибуни. І перемога прийшла! На 97 хвилині Ідахор забиває такий важливий для кримчан гол, назавжди вписали своє ім'я в історію кримського футболу!

Що діється на трибуні складно передати словами. Після фінального свистка всі гравці «Таврії» біжать до трибуни і кидають свої футболки. Фанати на знак поваги кидають їм свої рози! Після вручення трофею команда з ним знову біжить до своїх фанатів, святкування перемоги триває ще довго!

На останок варто сказати, що незважаючи на брак організації, «картинка» і звук вийшли дуже і дуже навіть хорошими, а решта прийде з досвідом! На секторі "Металургу" організації було ще менше. Донецький клуб привіз значно більше людей ніж кримчани, фанів МД було в районі 1200-1500 чоловік, всі екіпіровані до зубів, адже в автобусах безкоштовно роздавались клубні футболки, кепки і рози, але толку з цього було мало - переважна більшість людей була не те що далека від ультри - від футболу взагалі. Людей привезли на відпочинок за клубні гроші, тому і не дивно, що фанатіло від сили чоловік 150. Були у номінальних гостей прапори, кілька розтяжок і навіть піротехніка, але запалити вдалось лише кілька вроцлавів і фаєрів, решту вилучили акаби прямо по ходу матч.

Незвично на такому матчі виглядав сектор "Металіста". Таке відчуття, що цим людям байдуже хто з ким грає, аби покричати та руками порозмахувати... Заряди про Металіст виглядали якось "дико" і були абсолютно зайвими на цьому святі футболу.

Cектори Таврії



Cектори Металурга



Cектор Металіста