Домашній матч зі «Севастополем», який назвали багатостраждальним через те, що двічі його переносили, для «Львова» мав стати вирішальним. Влаштовувала команду лише перемога. І хоч у багатьох сесія, у когось робота, але в будній день вдалось зібрати на секторі пристойну к-ть людей як по кількості, так і по якості. За кілька днів до гри розпочались приготування, всі банери і розтяжки доводились до ладу, домальовувались останні штрихи.

І ось день матчу. На старт ультрас піднімають 13 розтяжок, 5 прапорів і 11 картонок з портретами футболістів. Далі несеться шиза, усе нон-стоп, майже без пауз. Команда пропускає гол… В другому таймі ситуація не змінюється. Шиза іде на 5-ку по 5-тибальній системі, а команда не демонструючи жодного бажання перемогти і зберегти шанси на Прем’єр-лігу без моментів дограє матч. У когось від злості «поїхав дах» і пішли заряди, що не мали жодного відношення до звітної гри. У самому кінці лунає довгий заряд «Вірні Львову».

Фінальний свисток і взнак протесту Леополітанс викидають на поле картонки з портретами деяких футболістів команди. «Де наша Прем»єр-ліга?!» лунає на «Княжій Арені». Запалюється дим, викидується на поле. Де-факто сезон завершено, але є ще дві гри для шизи. Прикро, що не виконалось завдання на сезон, а ще більше дратує, що головна причина цього – пофіґізм окремих футболістів-мажорів, що почали вимахуватись і псувати атмосферу в команді. Хочемо змін, так би домовити!

Вдруге (чи втретє?) ультрас Севастополя не стали їхати в Добромиль. Тож нуль виїздюків цього разу.

Cектори ФК Львів