Пробити Золотий сезон у Першій лізі набагато складніше, ніж у вищій: Перше - до матчу треба ще добратися, тому що до деяких селищ дістатись ой як складно. Ну і друге, що дуже важливо, це матчі в будні дні... Ярослав пробив всі виїзди 2008-2009 у Другій лізі! І 2009-2010 у Першій Лізі! У спокійній бесіді по ICQ:) я ставив запитання, Ярослав відповідав, може питання і банальні, але інтерв'ю наче вийшло цікавим і змістовним.

- Привіт! Представся будь ласка, який клуб підтримуєш?

Мене звати Ярослав. Підтримую тернопільську "Ниву"

- Скілько тобі років?

В липні буде 27

- Чим займаєшся крім фанатизму?

Працюю завідувачем відділення анестезіології та інтенсивної терапії (в народі це називається реанімацією)

- Скільки у тебе виїздів?

39 за Ниву і поки що 1 за Збірну в Білорусь

- У тебе вже друге золото поспіль! Вітаю! :) Причому одне у другій лізі, а одне в першій, ти єдиний золотий у вашому движі?

Так, єдиний. От тепер ще чекаю на золото у Прем'єр-лізі - для повного комплекту. Але на це ще довго чекати

- Давай почнемо з першого сезону, розкажи про труднощі які були в тебе за той сезон (Друга ліга)?

Ну, по-перше, довелося багато виїздів їздити самому і в такі моменти виникало питання: "Що я тут роблю? Навіщо це мені?" Але поступово втягнувся і зараз такі питання не виникають. По-друге, наявність віддалених населених пунктів, в які не так просто добратися. Навесні ще й вперше стикнувся з проблемою нижчих ліг, коли матч в день гри можуть перенести в інший населений пункт (так було, коли я приїхав в Білу Церкву, а гру перенесли в Обухів - довелося швидко добиратися туди). Також, спочатку часто нагадувала про себе відсутність досвіду таких поїздок. Наприклад вибирався довший маршрут, мало використовувалися пересадки - але з часом все прийшло. Спонукала мене пробити перше золото фраза однієї людини з нашого двіжу, що виїзд в Дніпродзержинськ (з нього починався сезон) є нереальним, як і Плиски, Коростень та Іллічівськ. Ось і захотілося довести собі та всім, що нереальних виїздів не буває.

- Чи були в цьому сезоні які-небудь екстремальні ситуації на виїздах? (Гроші скінчилися, на потяг запізнився? Щось ще, що запам'яталося і що могло обламати виїзд?)

Пригадується Коростень, куди я добирався собаками з пересадками і вийшло так, що собаки Житомир-Коростень, на яку я розраховував, не було в потрібний мені час. Тому потрапив тільки на половину другого тайму. Гроші бувало, що закінчувалися (ну на виїздах всяке буває), але я завжди стараюся запастися білетом назад ще в Тернополі, або одразу після приїзду в інше місто. Адже білет завжди можна здати, якщо з'являться варіанти побути довше в місті, ніж планував. Зате є гарантія, що додому ти точно повернешся.

А щодо обломів, то найбільшу небезпеку звісно становить моя робота - завжди виникають якісь непередбачувані ситуації, що можуть наламати всі плани. Запам'яталося декілька речей - золотий для команди виїзд в Рівне (ми тоді оформили вихід в Першу лігу), масовий виїзд в Вінницю, Миколаївський зоопарк (як це не виглядає смішно і банально, але я вперше в житті тоді побував у зоопарку - і почував себе там маленькою щасливою дитиною), Плиски. Хоча якщо сісти і пригадати - то від кожного виїзду є якісь враження. Цим виїзд і приваблює.

- Який виїзд для тебе був найціннішим в Другій лізі?

Рівне. Не кожен день твоя команда щось виграє.

- Скільки грошей у тебе пішло на золотий сезон у Другій лізі?

Ніколи не задумувався над цим і не рахував. Може і добре, а то хтось би взнав і сказав, що я дурний, бо на ті гроші можна було щось вагоме купити. Сума думаю солідна вийде, оскільки давно вже не студент.

- Батьки не були проти що тебе часто немає вдома?

А вони і не знають куди я насправді пропадаю. Якщо виїзд близький - кажу, що йду погуляти в місто чи на роботі якісь проблеми, якщо дальній - на конференцію якусь їду чи ще щось в цьому роді. Батьки перші приблизно порахували б скільки грошей я на це трачу і дорікали б цим. А так мають спокій.

- Яке місто в другій лізі сподобалося, у плані виїзду?

Чернігів. Красиве місто і доброзичливі люди.

- Коли ти вперше поїхав сам, що думалося?

Вперше сам поїхав в Дніпродзержинськ на кубок. Тоді думав єдине - доведу, що нереальних виїздів немає. Очікував на нові враження. Дурні думки точно в голову не приходили.

- Давай про Першу лігу. Нові міста, нові емоцій, які труднощі були у тебе в першій лізі?

Багато віддалених населених пунктів, виїзд в які займає до 3-4 діб, багато матчів у будні дні, населені пункти, де просто немає що півдня робити. З екстріму - виїзд в Макарів, що мав відбутися в понеділок. Я вирішив їхати в понеділок ранішнім поїздом до Києва (на матч я встигав). А в 10 вечора в неділю я взнаю, що матч перенесено в зв'язку з трауром за поляками, що загинули під Смоленськом. Якби виїжджав в неділю ввечері (так зручніше в Київ їхати) - вже був би десь за Хмельницьким. А так швидко здав білети. Правда, довелося на роботі щось срочно придумувати, щоб пояснити чому відпрошувався на один день, тепер на інший. Причому гарантії, що матч буде саме у вівторок не було - тому ризикував, що можливо доведеться відпрошуватися ще на середу. Точно про дату матчу взнав тільки в понеділок ввечері, коли і купив білети (за 3 години до відправлення поїзда).

- «Едет пьяный фанат на выезд……» - це про тебе? :)

Якщо сам їду - точно ні. Можу випити пива, коли вже повертаюся. А коли ще є напарники - буває по-різному, але в основному алкоголь точно вживається. Особливо по дорозі назад.

- Яке у тебе улюблене проведення часу в місті куди їдеш? Чи є якась традиція, від якої ти не відступаєш, куди б не приїхав? Наприклад, відвідування місцевого музею? ) Або щось більш оригінальне?

В основному стараюся максимально побачити місто. Інколи, коли поблизу є якийсь інший цікавий населений пункт - стараюся розпланувати час так, щоб і там побувати. Не розумію тих, хто приїде і сидить в якомусь найближчому барі до матчу - в барі можна і вдома посидіти. В тих містах, де частіше буваю - вже є певні місця, де обов'язково стараюсь побувати. З традицій - обов'язково маю побувати на матчі)

- Чимось в результаті цей сезон відрізнявся від попереднього?

Більший кілометраж. І звісно, коли минулий сезон я їздив за команду, яка вигравала, то цього сезону довелося побувати на багатьох розгромах улюбленого клубу. На моїх очах проходив процес деградації команди. Навесні часто їхав з гравцями в одному плацкарті, тому був в курсі всіх нерадісних подій. А так в основному - нові міста, нові друзі - в цьому плані минулий сезон був продуктивнішим за попередній. Також на все життя запам'ятаю, як нам довелося під час виїзду в Севастополь ночувати в голому полі за містом. Ми їхали з палаткою, спальниками - планували ще декілька днів відпочити на пляжі. Звісно, на гру, що проходила в Бахчисараї, все це довелося залишити в камері схову севастопольського вокзалу. От тільки проблема була в тому, що вокзал на ніч закривається, а собака з Бахчі прибуває перед північчю. Ми вирішили, що нічого страшного - потусуємо на вокзалі. Та на вокзалі несподівано виникли трабли з місцевим криміналітетом, який промишляє там, на національному грунті (не люблять вони "бандеровцев"). Оскільки до ранку ще було далеко - вирішили їхати на той пляж, де ми відпочивали і там перебути. Недалеко від пляжу постелили в полі банер, обв'язали розами собі поперек, щоб не простудити нирки і так до ранку спали. Чому не стелилися прямо на пляжі - вночі там теж купаються люди, а банер міг привернути зайву увагу. Добре, що стелилися вночі, бо коли зранку побачили яке різноманіття фауни Криму повзає біля нас - точно не заснули б після того. Ще про екстрим згадав. Я з того виїзду в Калініно пневмонію привіз. Довелося швидко лікуватися, щоб попасти на домашку з ФК Харків, а потім з недолікованою пневмонією я пробивав Алчевськ. Ця історія мабуть якось по-дитячому смішна)))

- Твоя думка: Навіщо б'ють золотий?

Мабуть для багатьох - це спосіб самоствердитися. Про себе - якщо перше золото я пробивав, маючи конкретну мету (про неї я вже казав), то друге - тому що просто люблю "Ниву" і хочу побувати на максимально можливій кількості її матчів. Це ж кажу і іншим - завжди старайтеся побувати на максимально можливій для вас кількості матчів улюбленої команди. Для когось це 2, для когось 5, для когось всі матчі в сезоні. Не повинна виникати така думка - може б і поїхав, але впадло. Завжди можна знайти тисячу відмазок, чому ви не можете поїхати, але краще шукайте їх, щоб відмазатися від чогось іншого, що заважає вам пробити виїзд.

- Що тобі дав золотий сезон, як особистості?

Впевненість, що можна досягнути всього - треба тільки захотіти. Звісно, розширив свій світогляд, побував в багатьох місцинах, куди мабуть за спокійного життя ніколи б не занесло. Переконався, що всюди в нашій країні живуть прості добрі люди, просто політики стравлюють їх між собою. Бо інаше, коли не буде цих ворожнеч, люди задумаються: "А чого ж ми живемо так х...во?" і скинуть цих політиків.

Також познайомився з багатьма цікавими непересічними людьми, адже прості заклопотані люди ніколи не цікавитимуться фан-культурою - в них є нагальніші проблеми.

- Твій улюблений транспорт на виїзді?

Ну найчастіше доводиться користуватися поїздами. На ближні виїзди завжди замовляємо бус. Тому важко сказати про улюблений - доводиться користуватися тим, що є. Хоча романтику собаки важко чимось перекрити.

- Який твій стандартний набір речей на виїзд? Вони всі поміщаються в поясну сумку або в похідний рюкзак за спиною?

На ближні виїзди беру поясну сумку. Там тільки саме необхідне - роза, гроші документи, вологі серветки (вони часто стають в пригоді, особливо ті, що містять антисептик - не треба шукати, де руки помити, подряпини можна ними обробити, кроси помити - та вариантів їх використання безліч). На дальні - рюкзак (хіба що дальній пробиває достатня кількість людей, то можна обійтися поясною сумкою), де обов'язково знаходиться місце для банера, рози, документів, грошей. Якщо виїзд займає більше доби - добавляється одяг, якесь чтиво (самому в поїзді можна здуріти), засоби особистої гігієни. Стараюся, щоб все влазило в рюкзак. що не влазить - залишаю вдома, бо ніхто ж не буде ще й з пакетами носитися. Виняток - їжу можна взяти в пакет з розрахунку, що до прибуття в кінцеву точку її не стане. В холодну пору року беру спальний мішок. Він компактний і завжди може стати в пригоді. Просто навчив виїзд в Калініно, звідки я привіз пневмонію.

- Чого більш за все хочеться коли їдеш один?

Найбільше хочеться, щоб була компанія. Зате коли їдеш компанією і хтось переоцінить свої можливості вживання алкоголю і стає обузою для всіх - одразу виникає думка, що одному простіше, адже ти тоді відповідаєш тільки за себе.

- Коли пролунав фінальний свисток у останньому матчі сезону і стало ясно що ось воно, "золото 100% пробито" - про що подумав?

Треба пива випити, а то спека неможлива). А якщо серйозно відповідати, то подумав, що ще один рік життя прожив не даремно. Адже я зробив щось таке, про що можна буде гордо розповідати онукам.

Що ще цікаво - кажуть з віком життя все швидше летить. Воно і не дивно, коли кожен день одне і те саме - то запам’ятовуються тільки якісь значні події і створюється враження, що тільки недавно був Новий Рік і вже знов він. В людей, що катають за свій клуб, серед сірої буденності кожні два тижні є значна подія, що приносить багато вражень - виїзд. Вона скрашує цю буденність - мабуть так і варто жити. Тоді можна буде гордо сказати, що ти провів насичене життя.

- Були в тебе вписки? З багатьма встиг познайомитися? (фанатів маю на увазі)

Вписки були, хоча в основному стараюся ввечері після матчу повертатися назад, тому що вільного часу не так вже і багато. В основному вписки трапляються, коли йдуть спарені виїздні матчі клуб-збірна, або коли проблематично з білетами назад.

За час виїздів познайомився з багатьма хорошими людьми. Коли почну всіх перераховувати - не вистачить місця на сайті) Більшість з них ви можете знайти в переліку "Хто зараз на форумі", хоча багато є людей, які ігнорують цей сайт, але ми регулярно здвонюємося.

- Тебе якось вітали з золотим сезоном?

Так. Другий рік поспіль отримую футболку "Золотий сезон". Цього року ще й подарували коньяк в сувенірній бутилці у вигляді гетьманської булави. Казали, що як символ чогось там... але я зараз точно не пригадаю). Но коньяк поки що не випитий і чекає на мій день народження.

- Будеш бити ще одне золото в другій лізі?

Коли їздив Першою лігою, то казав собі - другий раз я в ці села не поїду, тут нема що робити. Команда пожаліла мене і подарувала Другу лігу. Тут звісно виїзди ближчі - тому всі шанси є. Єдине, що може стати на заваді - планую пробивати виїзд в Польщу за Збірну. Якщо співпаде матч Ниви і Збірної - мабуть поїду в Варшаву. Але всерівно намагатимусь і після того пробити максимально можливу кількість виїздів (цифра 50 виїздів уже недалеко і манить).

- Що б ти хотів побажати фанатам, які збираються пробивати золото?

Натхнення - тому що часто траплятимуться ситуації, коли руки просто опускаються і тоді потрібно себе перебороти і заставити. Всім іншим - намагатися пробивати якомога більшу кількість виїздів, навіть якщо золото вам не світить. Бажаю всім, щоб Ви завжди поверталися з виїздів, бо перефразовуючи відомі слова: "Виїзд закінчується тільки тоді, коли останній виїздний повернеться додому"

Бліц-опитування:
Нива - це: Нива - це ми! Ми - всі небайдужі люди, що є патріотами свого міста.
Улюблене місто: Місто - де я народився і живу. Багато красивих міст є в Україні, та Тернопіль для мене найкращий
Найгостинніше виїзне місто: Виберу Хмельницький, хоча якщо ви очікували побачити назву свого міста - то лиш трішки помилилися. В Україні багато міст, що могли б бути тут названі
Суперник гідний поваги: Оскільки вони є - то вони вже варті поваги, раз ми вважаємо їх суперниками. На "недостойних" ніхто б уваги не звертав.
Ти ненавидиш: Політиків. Вони всі продажні!
І останнє: За кого будеш переживати на Чемпіонаті світу?: За барабанні перетинки людей, яким прийдеться витримати рій вувузел. Була б Україна - переживав би за неї. Всі інші мене мало цікавлять.

Спасибі тобі Ярославе за цікаве інтерв'ю! Щасти тобі в подальших виїздах і легкого шляху!

Вам теж дякую. Було досить цікаво і приємно. А всім іншим дякую, що дочитали це "коротке" інтерв'ю до кінця.