Від першої особи: Металург Донецьк
25 червня 2010
Розвиток
Коли я вперше прийшов на матч донецького «Металургу», на фан-секторі було більш ніж спокійно. Пісенька «Металургі» під мотив Буратіно, сємки, розмальовані школярі в біло-синіх маніжках – тобто ідеальний сектор в розумінні футбольних чиновників. Так продовжувалось матч за матчем, аж доки найбільш активні фанати не запропонували керівництву фан-клубу прибрати оркестр з сектору, над яким насміхалась вся футбольна Україна. Отримавши рішуче і водночас остаточне «Ні!» та не знайшовши підтримки у багатьох членів (інше слово важко підібрати) фан-клубу, навесні 2008 року восьмеро хлопців перейшли на інший сектор. Варто відзначити, що то була далеко не єдина причина, з якої трапився спочатку невеличкий розкол.

Вже до кінця сезону чисельність групи зросла приблизно вдвічі. В міжсезоння робота над сектором тривала. Була обрана назва «Metal squad» для цієї невеличкої групи та зшиті пару банерів, один з яких, власне з назвою фірми. Це єдиний банер, який вивішується й досі.

Новий сезон ми починали влітку 2008 року на стадіоні «Металург», де обрали для себе 1 сектор. Оркестр з фан-клубом зайняли 27-28 сектори. Мабуть, то був перший футбольний рік, коли ми стали більш-менш організовано пробивати виїзди за власний рахунок. Перший свій матч на новому-старому стадіоні починали кількістю 25-30 людей, але вже на третині першого кола на одному з матчів стояло близько 70 людей. Посприяли тому, звісно, і вдалий старт клубу, який на той момент очолював турнірну таблицю. Майже усі заряди тоді присвячувались фан-клубу та його оркестру. Часто бувало, що всі просто забували про матч і вели війну с фан-клубівською трибуною. Але, хочу сказати, вони самі давали такий привід. Наприклад, на одному з матчів майже кожен фан заряджав, читаючи с листка, при чому заряди складались іноді із 4-5 слів. Або на матчі з «Іллічівцем» вони задумали перекличку та разів п’ять зарядили «Маріуполь», так жодного разу і не дочекавшись відповіді. З часом стало ясно, що фан-клуб довго не протягне, тому нас просили перейти на 27-28 сектори. Погодившись на всі наші умови, яких було зовсім небагато, адже всім хотілось на трибуну за воротами, фан-клубу нарешті вдалось нас об’єднати. Але ненадовго.

У перерві матчу з київським «Динамо», поки майже половина сектору пішла за пивом (алкоголь був і залишається нашою, мабуть, головною проблемою), члени фан-клубу вивішують напис: ANTIFA. Це, як-то кажуть, був удар нижче пояса. Звісно, быльше ми не могли стоят з ними на одному секторі. Зараз вони базуються в районі 7-го сектору, поряд із виїздними. На тому ми і закінчили черговий сезон. Все, що відбувалось на нашому секторі в останній час, ви мали змогу наблюдати на інтернет-сторінках цього порталу. Так само пробиваються виїзди, створюються перші спроби використання піротехніки, пишуться текстові посилання до команди, деякі хлопці систематично підтримують збірну України, щоправда поки що тільки на домашніх матчах.

Найбільш запам’ятався у минулому сезоні матч із харківським «Металістом» в Донецьку. Незважаючи на епідемію грипу, на секторі зібралось багато народу. Палили дими та і взагалі добре пошизіли, щоправда команда все ж програла 0:1.

Зараз ультрас донецького «Металургу» це мешканці Донецька, Макіївки, Харцизька, Горлівки, Вугледара, Красноармійська. Середній вік середньо статичного метадона – 18-21 рік. На кожному домашньому матчі на нашій трибуні збирається 350-400 людей.

Про кузьму
Керівництво клубу робить багато помилок, не питаючи нас і, як деякі вважають, одна з тих помилок – масовий з’їзд усілякої кузьмоти. Однак я б не казав, що то є помилка. За ці декілька років ми постійно придивляємося до людей, які приходять на сектор, і вже близько півтора десятка ганяють на виїзда за свій рахунок. Перед якимось виїздом ми завжди зупиняємось десь у лісі, аби прорепетирувати нові заряди. Нещодавно за допомоги клубу нам вдалось зібрати багато людей в одному приміщенні та показати їм відео з європейських стадіонів, аби вони мали хоч якусь уяву, як це все повинно виглядати в ідеалі. Також вивчили нову пісню і через декілька годин доволі вдало ії виконали на стадіоні. Звичайно, є і проколи, як, наприклад, той самий фінал Кубка України, коли кількість перемогла якість. Однак, якщо навіть із ста людей хоч один стане активним фанатом, значить, все це не даремно.

Відносини між клубами
Їх поки що не так багато, адже для того, щоб подружитись чи розпочати війну повинні бути якісь причини. Тому на цей момент хочу виділити доволі дружні стосунки з хлопцями із ФК «Харків», «Кривбасу», і, звісно, з алчевською «Сталю». Непогано ладимо з деякими людьми із Сімферополю, львівських«Карпатам» та тезками із Запоріжжя. Що стосується неприємних відносин, то це Маріуполь та Луганськ. А з іншими, мабуть, взагалі ніяких відносин немає.

Ось така от невеличка історія про донецький Металург і його фанів. Далі буде... бо майбутнє є! Нема і не буде таких причин, по яким ми б відмовились від свого клубу.