Виїзд до столиці пробило 65 полтавчан. Добиралися хто як міг: на собаках, на мікробах, на експресах та звичайних потягах. Для тих, хто був на Оболонь-Арені вперше, знайти її виявилося досить таки складним завданням. Коли все ж таки стадіон було знайдено, попереду встало ще більш складне питання: як пройти на гостьовий сектор? Адже виявилося, що ціна квитка 20 грн і для більшої частини виїзних це виявилося зовсім неочікуваним розвитком подій. А все через відсутність заявки керівництвом клубу про приїзд полтавчан. Вже в котрий раз. Кілька людей пішли і мовчки купили тікети, решта ж спробувала прорватися безкоштовно, через що одразу отримала жорстокий супротив з боку місцевого беркуту, який без розбору почав гасити всіх присутніх. Одну людину навіть посадили до бобіка і повезли у відділ, повідомивши, що ще одне слово і гості замість футболу опиняться там. На досить логічне запитання: ”Що ви собі дозволяєте?” один з недолюдей відповів: ”У нас власть и мы можем сделать с вами все, что захотим!”. Коли до місця подій підійшла якась офіційна особа, вони трохи затихли і відійшли в сторону. Гостям скинули тікети ті, хто вже пройшли і ось на 20-й хвилині нарешті усі приїжджі фани зайшли на сектор.

Підтримка на досить таки низькому рівні, односкладні заряди, кілька пісень. В другому таймі полтавчани виконують: ”Happy birthday” на честь Олега Краснопьорова, якому в цей день виповнювалось 30 років. Наприкінці матчу запалюється петарда, яка досить таки гучно вибухає, але акаби вже не реагують. Після матчу команда усім складом підходить до фан-сектору та святкує перемогу.

Cектор Оболоні



Cектор Ворскли