Про індустріальний схід мріялось уже давно, але лише зараз, із перенесенням матчів першої ліги на вихідні дні, вдалося здійснити мрію. Планувалося, що прикарпатців буде трохи більше, та в результаті поїхало лише двоє. Перше, що здивувало - в Алчевську залізнична станція називається Комунарськ (стара назва міста), і це ще одне місто-фантом у системі Укрзалізниці (разом зі Смілою - станцією ім.Шевченка), яке є на карті, але через пошук на сайті УЗ не знаходиться.

Сам Алчевськ зустрічає вражаючим металургійним комбінатом, з труб якого валить рудий дим, і відсутністю чистого повітря.

Оскільки до матчу було близько 9 годин, то спочатку вирішили з'їздити до Стаханова - ще однієї мрії ідіота (Як у Жадана - Їдьмо в Стаханов, там стільки плану, що вистачить на весь Амстердам...). Плану в Стаханові не шукали, зате знайшли апокаліптичний зруйнований коксохім, полазили по височенному териконі, подивилися місцевий стадіон "Побєда", поспілкувалися з місцевими жителями, які навіть намагалися відповідати українською.

Уже в Алчевську "пропалили" характерного пацанчика: він виявився не місцевим, як спочатку здалося, а москвичем (який потім поділився фотками з матчу - дякую!), що приїхав на матч з одним німцем.

Останній дуже цікавий кадр: йому замало пригод зі своїм нижчоліговим клубом в нудній Німеччині, і він подорожує усілякими країнами, дивлячись у них матчі різних футбольних ліг. До України він, якщо не помиляюсь, прилетів після Вірменії й Грузії, де дивився матчі "П'юніка" з белградським "Партизаном" та тбіліського "Динамо" з шведським "Ефле", після Алчевська вирушив на "Шахтар" - "Зоря", у подальших планах були матчі "Динамо" та друголігової "Росі" - має час і натхнення.

Стосовно самої гри, то гостей виперли на самий край стадіону, тож заряджали коротко й не надто часто, аби було хоч щось чутно й зрозуміло. Господарі прийшли на сектор під стартовий свисток матчу (чоловік 30, як здалося), використовували барабан і не замовкали цілий матч, в другому таймі заряджали "Слава Україні - Героям слава" та співали гімн, здається. Увесь матч хтось із них підходив порозмовляти (живі франики приїхали), ніяк не могли зрозуміти, що за незрозуміле слово написане на банері (Станіславів), і при чому тут роза франківського "Спартака"(R.I.P).

Після матчу нормально поспілкуватися ближче не вийшло, адже команда швидко виїжджала зі стадіону та забрала двох виїзних із собою. Сам виїзд вийшов чудовий, схід України крутий!

Cектор Сталі



Cектор Прикарпаття