З самого ранку п'ятниці в Маріуполь почали підтягуватися гості з Запоріжжя, але не усі відразу, а невеликими партіями. Літній сезон в самому розпалі, тому ясна річ багато хто відразу попрямував на пляжі міста рятуватися від неймовірної спеки. Деяким чорно-червоно-жовтим так спадобалося в Маріуполі, що вони залишилися на ніч, про що, напевно, пошкодували, коли вранці боліла голова.

Напередодні матчу я особисто був дуже радий, почувши звістку про повернення справжнього лідера маріупольського захисту Мантаса Самусеоваса, він безумовно зміцнить команду. Призначення матчу на будній день значно вплинуло на загальну відвідуваність, за годину до матчу в районі стадіону не спостерігалося мегаактивності, лише десь можна було побачити поодинокі групки кузьми на червоно-синіх розах. Але помаранчево-синіх, які випивали з чорно-червоно-жовтими було хоч відбавляй. Трошки потусувавшись з гостями маріупольська група попрямувала в бік стадіо за тікетами. Кипивши білети та поглянувши на годинник, як би треба вже і заходити. Шмон на вході звичний, точніше ніякий, сумки навіть не дивилися, сірі більше уваги приділяли пляшкам з водою. При цьому у деяких фанатів міліціянти брали контактну інформацію та фотографували, а це вже явний перебір. Це не останній інцедент того дня пов'язаний з акабами, тому виникає логічне питання, чи не забагато останнім часом беруть на себе люди в фурашках?

Заряджали маріупольці можна сказати за настроєм, коли добре, коли не дуже. Знов лякає погана дисципліна та відсутність мотивації заряджати на 100%, але це пов'язано з не дуже виразною грою команди. Тому в русі послідують відповідні заходи з цього приводу.

Перший тайм нічим особливим не запам'ятався, але в другому атмосфера на секторі значно покращилася, навіть було підірвано 3 петарди, пару представників правоохоронних органів навіть піднялися на сектор, але винних так і не знайшли. Було також декілька слемів, які позитивно вплинули на загальний настрій сектору. Тим часом на полі маріупольці невтомно атакували, і вже здавалося, що вони ось-ось вирвуть перемогу, але постійно чогось не вистачало в завешенні численних атак.

Гостей на цей матч завітало близько 100 осіб, і запам'ятались вони доволі непоганим звуком, вже звичними прапорами, хорошою банерною лінією, було чутно їх нон-стоп хвилин так на 15, та приколом, який вони замутили в другому таймі, коли паравозиком бігали по сектору та заряджали, з боку це виглядало дуже і дуже класно. Запоріжці продовжили свої протести проти жахливої гри команди текстовиками на перилах: "Хватит бухать!" та "Не позорьте наше имя!". Їх можна зрозуміти, адже команда зараз на передостанньому місці, а в Маріуполі вони не можуть виграти вже 39 років...

Cектор Іллічівця



Cектор Металурга