Інтерв’ю з фанатом ЦСКА Київ
10 жовтня 2015
Цей матеріал деякі навколофутбольні сайти вже встигли опублікувати російською, а ми все тягнули з українською версією. І ось, вона готова. До вашої уваги інтерв’ю з представником київського ЦСКА і адміном пабліку TroubleMakers Ukraine за сумісництвом. Цікаво дізнатись про стан справ у двіжі, який вже багато років існує без власного клубу, при цьому має філіали по всій країні.

- Привіт, розкажи, будь ласка, про себе. Скільки тобі років та чим займаєшся в повсякденному житті?
- Привіт. Мене звати Олег, мені 25 років. Я працюю в сервісному центрі, також працюю менеджером, по суті - дві роботи. Також у мене чимало домашніх обов’язків, оскільки у мене є молодша сестра, і відведення в школу і проведення вихідного дозвілля, в основному, на мені. Чимало й відповідальності по ОФ-справах, які забирають теж багато вільного часу.

- Який рух ти представляєш? Якщо можеш, розкажи про те, як ти в нього потрапив. Можливо, пам’ятаєш свій перший матч.
- Представляю я «ЦСКА» Київ, як потрапив, я казав якось вже у двох попередніх інтерв’ю, не будемо повторюватися. Коротко: просто вибрав клуб і рух більш скромний на тлі «Динамо», побачив там більше перспектив для розвитку. До слова, було це в кінці 2007 року, з тих пір я активний учасник руху.

- До речі, які були стосунки у вас з іншими клубами до і після перемир’я? Як ви взагалі відреагували на пропозицію оголосити перемир’я?
- На рівні рухів ми майже ні з ким не дружили, до 2007-го їздили разом з «Динамо», але невеликими кількостями (хоча тоді нас було мало), ну і, зокрема, на постійній основі це було буквально чоловік 5, та і багато дуже міцно дружили до такої міри, що в період оголошення нам війни, вони перейшли до нас. Пізніше були спроби союзу з Харковом, які ми відкинули майже відразу. Особисті контакти у нас дуже обширні, і з рухами не тільки з СНД. На перемир’я ми відгукнулися не першими, але розуміючи всю ситуацію, звичайно ж «підписалися» під дану угоду.



- Навесні 2014 року в Києві пройшов Матч єдності, в рамках якого фанати ЦСКА грали у футбол з фанатами Динамо. Можеш розповісти детальніше про ту подію?
- Так а що розповідати? В цілому, все пройшло стандартно. На взаємній повазі сфотографувалися, організатори турніру сказали пару слів, і всі розійшлися. Конкретно для «ЦСКА» - це був шанс пошизіти, і вся гра супроводжувалася зарядами, фаєрами, петардами і димами, також багато було патріотичних гасел і перегуків із сектором «Динамо» .



- Найвідомішою бандою вважається AL. Чи можеш ти трохи розповісти про головних рушіїв двіжу та інші банди ЦСКА?
- Так і є, «Army Legion» - це найстаріша і найвідоміша контора. Створена в 2001 році, можна вважати навіть 2000-й, але вирішили брати відлік з появи банера. Банд у нас багато, з 2014 року оточення «Army Legion», «Praetorian Guard», отримало обриси фірми і стало діяти своїм блоком, до якого входять міста по всій країні від Івано-Франківська до Кривого Рогу, але не будемо сильно займатися піаром.


- Нещодавно фанати Вереса (Рівне) трохи поштовхалися з фанатами київського Арсеналу. Цей випадок підняв навколо себе чимало пилу. Мова йде про те, що більшість українських фанатів не приймає Арсенал в ряди тих, хто підписав перемир’я, мовляв, і стрибати на них можна. Що ти думаєш з цього приводу?
- Виникають логічні запитання. Такого роду як: якщо вони не в перемир’ї, то, що будуть робити люди, які з ними в одних казармах і бліндажах? Ну і за великим рахунком, якщо в місті біженці (футбольної зовнішності) їх Арсенал має право накривати? Не кажучи про те, скільки футбольних фанатів з усієї України зараз у Києві, мені здається буде нерозумно, якщо їх почнуть накривати худси. Загалом, однозначно сказати важко, але я думаю, якщо вони борються за свободу нашої країни, то й на перемир’я вони заслуговують. Якщо якісь локальні сварки і т.д., то нехай вирішують все між собою, не на рівні футбольних махачів.


- Ваш рух робить сильний акцент на спорті. Можливо, крім усього вищезгаданого, ви проводите якісь турніри або тренуєте окремо молодь, не пов’язану з футболом?
- Звичайно, у нас безліч хороших спортсменів, які в силу обставин тренують молодь. Наш лідер працює тренером у СК «Десантник» і там тренує групи від 7 років і набагато старше, ясна річ, що багато хто не має відношення до руху. Тренуються там і представники «Динамо»...

- Ходять чутки, що за останній рік в лісах і на галявинах було кілька хороших тем. Звичайно ж, все в рамках FP і спортивного інтересу. Чи припустимо таке в наш час?
- Як завжди є дві сторони медалі і думки багатьох в країні розділилися, при чому з явною перевагою у бік лісових баталій. Я, наприклад, прихильник лісу, навіть у такий час, і особисто організував чимало тем за останні два роки, але при цьому я розумію, що хлопцям, які воюють, теж потрібна допомога, і я завжди якщо чим можу - допомагаю. Комусь грошима, когось зв’язую з потрібними людьми і допомагаю в соц.мережах пропіарити їх питання. Приміром, бійки в основному проходять між 15-17 річними підлітками, які не можуть піти на війну, але знову ж таки багато допомагають своїм старшим соратникам. Які в свою чергу зросли на навколофутболі і багато в чому завдяки йому вони стали тими, ким є - Героями і Захисниками Батьківщини. Нехай молодь проводить теми на взаємоповазі і з зарядами "Слава Україні", ніж животіє у дворах. Це не тільки моя точка зору...


- Розкажи про ваших хлопців, які воюють на сході.
- Чесно кажучи, мені важко відповісти скільки всього наших хлопців воює, але з усіх банд, думаю, чоловік 20-25 стабільно є. У різних батальйонах. Також безліч хлопців займаються волонтерством. Також наш знаменитий хлопець, Мустанг Гриша, їздить періодично туди у різних справах, зокрема як кореспондент. Ну і також, особливо харизматична особистість - це Біс, відомий також, як Єнот, який прославився своєю відвагою під час захисту аеропорту. Слава Богам або Богу, кому як ближче, поки смертей немає, деякі наші хлопці отримали нагороди.


- На початку серпня ви провели турнір пам’яті на честь загиблого фаната. Розкажи про нього і сам турнір.
- Про хлопця не хотів би вдаватися в подробиці, просто хотів би порадити вашим читачам не переоцінювати свої сили: те, що ви хороший спортсмен або вирішуєте справи по ОФу - це нічого не означає і, по-суті, далі вашої сфери впливу не поширюється - бережіть себе. Турнір проводив наш осередок з Кривого Рогу, мабуть, вони б і розповіли більш детально.

- Застав ти ту стару школу, хлопців, які катали ще в 90-х і 2000-х? Як гадаєш, в чому головна відмінність нинішнього покоління?
- Ну тих, хто з 90-х - ні, у нас двіж молодий. Тих, хто з початку нульових, застав, звичайно. Дуже цікаві люди і взагалі покоління відрізняються. Вже можна сказати, що я «старий», все-таки 8 років в темі. То вже між нашим поколінням і новим є розрив, можу уявити наскільки він великий з тим поколінням, що починало прославляти наш двіж. Саме в чому відмінність не хочу розписувати, здамся занудою і не люблю переливати з пустого в порожнє.

- Яке відношення у вас до нової поліції?
- Поки вони залишають гарне враження, і адекватність в діях не може не радувати, особисто з ними стикався. Як буде далі, подивимося.

- Розкажи про проект Troublemakers.
- Цей проект не має до «ЦСКА» і руху ніякого відношення. Проект розрахований на широку аудиторію, щоб знову якось популяризувати ультрас-сцену і все навколо неї. У пабліку безліч тематик, проектів, внутрішніх рубрик. Наші адміни намагаються викладати тільки цікаві новини, також піднімають особисті архіви для ексклюзивних матеріалів. «Трабл» в цілому існує 7 років і був закритим співтовариством, в яке потрапити можна було лише за протекцією лідера, але зважаючи на стрімке вимирання ОФу у нас в країні, і конспірацію, група, по суті, залишилася, як носій архівних і рідкісних даних, де зібрані майже всі бійки і перетини ще з радянських часів, безліч фото і звітів. На даний момент є сайт, пару груп і ми намагаємося прокачати наш бренд (одяг) - вийшов перший журнал, трохи спонтанно і є недопрацювання, але, як кажуть, треба вчитися на своїх помилках і сподіваюся, що в майбутньому ми будемо тільки радувати нашу публіку.


- Думаю, варто згадати всі ті події, пов’язані з розформуванням клубу. Мабуть, варто почати ще з 2001 року, коли на основі ЦСКА був створений київський Арсенал. І звичайно ж, хочеться дізнатися, так би мовити, від першої особи про 2009-й, коли клуб остаточно був розформований.
- Скажу так: примітивними бюрократичними махінаціями в грудні 2001 року на базі першої футбольної команди «ЦСКА», переданої транзитом через Київську міську адміністрацію у приватну власність, був штучно створений футбольний клуб «Арсенал», а на базі другої команди (виступала в змаганнях з футболу серед команд першої ліги під назвою ЦСКА-2) відтворений клуб під старою назвою, який також був відданий у приватну власність. Протягом 8 років новостворений футбольний клуб під брендом ЦСКА виступав у чемпіонатах України з футболу в першій та другій лігах. У вересні 2009 року, в розпалі чемпіонату України з футболу серед команд другої ліги, керівництво клубу несподівано відмовилося від фінансування, і команда припинила виступ .

- За ці кілька років без "клубного" життя фанати ЦСКА міцно закріпилися в топах на рівні України. Багато українських рухів досі побоюються київських коней. Чи можна сказати, що вирішальну роль у цьому зіграв той факт, що у вас не було клубу?
- У першу чергу, саме через це, хочу так само додати, що це було в якійсь мірі не чесно по відношенню до інших рухів. На захист можу сказати, що певна група коней робила дуже багато для відновлення клубу, та й ходили періодично ми то на гандбол, то на молодіжну команду, була одна гра аматорського клубу. Знайти нас можна було, хоч і вкрай рідко...


- Відомо, що ще до перемир’я ви перебували у стані війни з фанатами Динамо. Ще кілька років до цього між вами були, можливо, не дружні, але, принаймні, нейтральні відносини. Що змінило ситуацію?
- Ну відносини були нормальні, раніше більш дружні. А війна - це було справою часу, бо два двіжі в одному місті, і в кожного великі амбіції, Динамо треба було щось з цим робити і вони оголосили нам війну, правда повною мірою ця війна не виправдала очікування, другою Москвою в плані ОФ Київ не став...

- З приводу недавніх подій у Києві, коли приїжджали фанати Легії, було багато різних версій, може і у вас є своя?
- Скажу тільки одне - численний моб коней мутив і був згоден вийти з будь-яким з блоків хохлів або ж з одеситами...

- З приводу політичної ситуації в країні, твоя думка
- Чесно кажучи, з мене нікудишній політик, я намагаюся мати життєву позицію як громадянина і патріота своєї країни (не влади, а саме країни), в політику не лізу і намагаюся не забивати собі мізки цим всім. Чесно кажучи, не бачу різниці між режимом Міші або Гріши. Теперішня влада не краще попередньої, і альтернативи їй на даний момент немає...