Маємо лише фото фанатів Олександрії, які відправились на виїзд до Львова.

Наприкінці матчу у фанатів Дніпра почали здавати нерви, і в сторону поля полетіли пластикові сидіння, також синьо-біло-блакитні частину сидінь підпалили, і пожежні почали поливати сектор зі шлангів. Загалом було знищено 180 сидінь. Також на сектор завітали Роман Зозуля та Віталій Мандзюк. Вже традиційно фанати Дніпра почувались немов вдома і перекрикували решту стадіона. Дніпро ще жодного разу не вигравав Кубок України, тому фанати покладали великі надії на цей сезон. Сектор Зорі зібрав 25 луганчан і приблизно стільки ж запоріжців, а їх банер виявився фартовим. Після матчу стався інцидент, який ще довго не сходив з перших шпальт газет - гравці Дніпра влаштували розбірки з арбітром, і КДК ФФУ вже виніс вердикт - відсторонити Романа Зозулю та Руслана Ротаня від футболу на півроку.

Фанати Волині не опускають руки, на виїзному матчі волиняни вивісили текстівку, яка чітко показує позицію фанатів щодо ситуації з клубом. Хлопці з Луцька підтримують свою команду і будуть надалі це робити в будь-якому чемпіонаті. Хоча, скоріш за все, тепер їм доведеться катати за аматорську команду.

Фанати Сталі, котра була вимушена весь сезон грати на чужому стадіоні, дякують своїй команді за гідний рівень виступу у Прем’єр-лізі. Текстівку з подякою сталевари підсвітили димами та фаєрами. Два десятки одеситів також завітали на цю гру, а після фінального свистка їм вдалося сфотографуватись з командою.

Фанати Металіста прощались з командою, хоча у кожного харківського фаната досі жевріє надія, що Металіст буде жити. Show must go on - банер з таким написом провисів на банерній лінії весь матч. На початку другого тайму фанати Металіста, незадоволені поточним станом справ в клубі, під заряди "Курченко - г*ндон!" запалили величезну кількість піротехніки. Пірошоу тривало без зупинки практично 20 хвилин, а суддя був змушений зупинити матч, поки не розсіявся дим над полем. Також досить потужно запалили харків’яни, коли команда підійшла до них повним складом після фінального свистка та сфотографувалась з банером Save FCMK.

На виїзд до Харкова, який вже нічого не вирішував в турнірному плані, відправились 550 киян. Після дуже прискіпливого шмону багато піротехніки так і не потрапило на сектор, втім кияни все одно кілька разів протягом матчу запалювали фаєри. Також було розгорнуто текстівку "Металіст має жити!" в підтримку харківського клубу.

Ультрас Дніпра протестують проти дуже жорсткого покарання для їхніх футболістів за бійку в кубковому матчі із Зорею. Потужне пірошоу і шини на паркані, як нагадування Федерації про можливі наслідки її діяльності. Також матч пройшов під девізом "Дніпро має жити" - в таких футболках вийшли на поле гравці, такі плакати розгортали на трибунах вболівальники команди. Також графіті з таким текстом створили ультрас Дніпра. Футболістам вже давно не платять зарплатню, і тому команда досі не отримала гарантії того, що буде виступати в наступному сезоні в Прем’єр-лізі. За результатами чемпіонату Дніпро завоював бронзові медалі, і нагородити команду було вирішено досить незвичним чином - медалі гравцям вручали дніпропетровські фанати.

Дуже важко було обом рухам, фанати Зорі дуже рідко мали можливість гарно запалити чи зробити великий банер, але на останню гру в сезоні вони все ж таки вирішили зробити щось яскраве. Луганчан було 32 людини на секторі, а кротів зібралось на трибунах Славутич-арени всього 15 чоловік, хоч для них це і був номінально домашній матч.

Останній матч сезону був не просто грою для полтавчан, а перш за все прощання з багаторічним капітаном, справжнім лідером та авторитетом команди – Армендом Даллку, що віддав Ворсклі 11 років. До матчу було підготовлено банер «Дякуємо, капітан», котрий провисів на банерній лінії весь матч. Не могли обійти стороною і вихід біло-зелених до Ліги Європи, це відзначили полотнищем з Енеєм, котрий на хвилях успіху плив до своєї мети, що здійнявся над сектором на початку гри, та текстівкою «За «Ворсклу» - хоч в рай, хоч в пекло». У другому таймі всі чекали на гол від полтавців, але його так і не відбулося, на 88-й хвилині сектор яскраво спалахнув десятками одиниць піротехніки та гучно вигукнув ім’я хазяїв сьогоднішнього свята. Після гри відбулося прощання з Даллку, кожен з фанатів підняв над головою цифру «4», ігровим номером албанця, та ще довго скандував його ім’я. Далі було фото на згадку, коло пошани та теплі слова.

Гостей прибуло близько 50 чоловік, відзначилися, окрім піро після голу, кількома димами, непоганим звуком, та майже всі були на жовтому.