Хтось вважає, що нинішній двіж ФК Бровари та фанати команди Нафком, яка не так давно грала в Другій лізі, - це одні і ті самі люди. Хтось - навпаки. Частково і ті і ті мають рацію, а розібратись в цьому нам допоміг один з олдових броварських фанатів, який дав інтерв’ю для нашого порталу. Розмова вийшла дуже цікавою і змістовною, а що з цього вийшло - читайте далі...

- Доброго дня. Представся будь ласка читачам, і розкажи, чим займаєшся у повсякденному житті.

Доброго дня. За ім’ям мене навіть у двіжі мало хто знає ;) А кличуть просто М-г. У повсякденному житті чим я тільки не займався. Але маю вищу освіту і займав доволі високі посади як топ-менеджер теж. Як кажуть, працюю головою. В даний момент з часупочатку зовнішньої агресії активно займаюсь волонтерством, а також громадською діяльністю у місті.

- Розкажи трошки про історію руху, як саме ти туди потрапив?

О, це може бути доволі довга розповідь. Але спробую якось компактно. Мене багато хто з двіжу називає батьком))) І це тому, що в далекому 2005 році я разом з братом і ліпшим френдом заснували фан-рух у Броварах. Хоча на стадіон я ходив з кінця 90-х років. Це зараз в умовах суцільного інтернету усіляку інфу можна знайти. А на початку 2000-х з цим було дуже важко. Завжди на стадіоні звертав увагу на крейзі сектори з ультрою. Потім з’явився такий сайт як hooligans.org.ua, згодом за ним Чорна гостьовуха. Увесь олдскул звідти черпав усі новини про світ фан-рухів.


Але, так як я корінний броварчанин, хотілося чогось свого, ріднесенького. І коли у 2004 році в Броварах почав грати ірпінський клуб Нафком-Академія, а через рік вони переоформили на Нафком (Бровари), такого шансу я не втратив. Перший рік пройшов доволі смішно: від 3 до 7 (максимум) стоса на секторі (практично всі френди, котрих тащив, обіцяючи незабутні емоції). Перший виїзд на "конюшню" у 2 рила і все. А ось наступний рік був як спалах. Почали потроху підтягуватися люди, почали катати перші більш обґрунтовані виїзди (Черкаси, Харків). Ну і, як же без цього - перші махачі. У форматі не більше 10 чоловік. А далі все цікавіше. Перші перфоманси. Двіж росте, як на грибах. Але багато хто приходить і залишає сектор. А хтось лишається і формує кістяк. У часи найбільшого підйому на секторі збиралося приблизно 70 рил. Сектор був більш заточений на звукову підтримку, ніж на візуалку.

Але тоді багато хто про нас чув ще з приводу танців ;) Ніколи нікому не відмовлялися. Ім’я FirstBrovaryFirm звучало доволі гучно. На кожний виїзд готувалися, оцінювали свою кількість і свої можливості, працювали над картами виїзного міста. Підхід був доволі серйозний. А такожпрактично кожного тижня танцювали. Десь погано, а десь доволі успішно ;) З 2006 по 2009 роки вийшло більше 40 доволі непоганих танців з доволі непоганими партнерами. Ну а далі ситуація, від якої в нашій країні не застрахований жоден клуб - відсутність грошей і зняття з чемпіонату. Що далі? Хтось дуже тісно з молоді зафрендився з оболончиками, і згодом вийшло злиття, щоб фірма не пропала. А багато хто зі стариків відійшов, чекаючи кращої долі. В мене завжди було правило: сапортлокал тім. Хоча я і за ДК багато куди покатав. Але «одне місто - одне життя».


- Які відносини у вас з керівництвом клубу? Є якісь непорозуміння? Яка зараз відвідуваність стадіону? І як на рахунок "FBF", зараз вони катають за Оболонь чи Динамо?

Доповнюючи попереднє питання. 3 роки не було клубу. І ось він з’явився. І багато хто вхопився за нього. Повернулися олдові хлопці, повернулась молодь, котра вже виросла і стала теж доволі знайома у вузьких колах. З’явилося багато нової молоді. Але згодом FBF відійшла (внутрішній конфлікт), була організована нова фірма "Банда алюмінієвих огірків", котра заточилася на візуалці і звуковому сапорті (з десяток стариків, а інші - молодь). З того моменту не один виїзд не пройшов без підтримки команди ФК "Бровари". Були також і золотники. Можливо хтось скаже, що нам на область ліпше кататися, бо туди 100 км, сюди 100 км. Так, але, наприклад, для тієї молоді це було дуже і дуже цікаво. Плюс молодь готувала багато перфів. Не на всі матчі, але десь на 60-70% матчів був який-неякий перф. На секторі збиралося до 40 рил. Потім прийшов Майдан, потім війна, і багато хто пішов служити, допомагати армії, і багато хлопців залишило сектор. Зараз знову  прийшов новий потік молоді.

А тепер по питанню цьому. З керівництвом нормальні відносини. Вони знають, що ми є. Буває навіть таке, що наших малих напрягають розклейкою афіш. Як кажуть, позитивний нейтралітет. Ніколи не було проблем з файєрами, димами і таке інше. Хочете барагозити- та будь ласка. На стадіон (7000 місць) ходить дуже й дуже мало народу: від 50 до 300 глядачів. Але й у часи Нафкома максимум було 1500 осіб. А про ФБФ спитайте у ФБФ ;) Відносини дружньо-нейтральні, не більше ;)


- Чи є у вас якісь дружні двіжі? А також чи бували проблеми з "космонавтами"?

Так, є. Ще сама перша стара дружба з хлопцями з Івано-Франківська, хоча багато хто вже відійшов, але, думаю, дружба тримається й досі). ДК, Оболонь, Чернігів - це відразу хто згадується. Багато з цих хлопців раніше до нас їздили, і ми за них їздили. Також раніше дружили з Хмелем. Все це було за часів Нафкома. Зараз, наскільки я знаю, молодь зафрендилась з Вишневим.


Космонавти? В другій лізі? В аматорах?))) Сміюсь))) А, ні… Було, колись у Плисках наш двіж в 30 рил пробували вивести 2 мусора)))

- Чи траплялися у вас конфлікти з кузьмою?

Вдома - ні. На виїзді часто буває. Хоча останнім часом якось спокійніше.


- Можеш згадати самі цікаві ОФ теми? І чи присутній «лісовий» оф у вас зараз?

Багато було ОФ тем. Виїзд в Тернопіль, коли наші скаути вирахували два склади і один прогнали. Виїзд в Рівне, коли в 60 рил (20 була хохлів) перемогли рівнян. Чи коли в Іллічівську в 7 рил шукали-шукали, а потім розслабились і чуть не провтикали 20 одеситів. Ну і отримали)) Цікава тема була у нас на іподромі з конями, коли ми в 45 рил вийшли проти 80-90 конячок. А з тої ситуації, що зараз, був накрив нас, притому 2 рази від Худсів (хоча вони зізнавалися, що ловили ФБФ).


Зараз «лісовий» оф відсутній. Коли йде війна і триває перемир’я, я, наприклад, вважаю недопустимим той же окололіс. Але молодь сама вирішує, що їм потрібно, а що - ні. Можливо, я якоїсь старої формації, але мені завжди подобався справжній ОФ з накривами, з вираховуванням опонентів, коли не важливо скільки нас, а скільки їх,і є в них спортики чи немає, і не важливий вік. Романтик я ;)


- Також можеш пригадати наймасовійший виїзд за часів Нафкому і Броварів?

У 2009 році 59 рил поїхало у Рівне, а у 2014 році 36 рил у Фастів. А взагалі, за 11 років існування двіжу, ми відкатали близько 10500 кілометрів, на яких побувало 1500 чоловік загалом. Усю статистику досі ведемо. Завжди казав, що головне для фаната - це виїзд.

- Чи є зараз хлопці з вашого двіжу, які беруть участь у бойових діях?

Так є. Хтось вже повернувся, хтось й досі там, а хтось їздить час від часу добровольцем.

- Яким ти бачиш майбутнє країни та двіжу? Можливо, в кінці хочеш щось побажати?

Згадав Маяковського і його вірш: "якщо зорі запалюють, то це комусь треба". Вважаю, що цей конфлікт затягнеться на довгі роки. Але ми все одно переможемо, які б жертви не довелося принести! За нами вся Україна! А двіж… та я вже старий для усього цього ;)Хоча і залишився останнім із могікан=) Зараз даю поради молоді, і намагаюсь їх направляти на вірний шлях фанатизму. Поки що рахуються зі мною. Що буде далі не берусь прогнозувати. Фанатизм у країні залежить прямо від ситуаціїї в самій країні. Але, як я відповідав вище, ми переможемо, бо правда за нами! І ніколи не зупиняйтеся на своєму шляху і не сходьте з нього! Усім ой-ой-ой! ;)