Звітний поєдинок пропонував нам побачити зустріч однієї з найгірших атак чемпіонату проти однієї з найслабших після львівських Карпат оборони національної першості. Загалом, гра обіцяла бути захоплюючою. З перших хвилин Чорноморець на правах господарів пішов уперед, але небезпечних моментів у одеситів так і не було. За перший тайм команди на двох завдали тринадцять ударів. Матч не був швидким, але проявлялася установка тренерів бити по воротах за перших-ліпших нагод. Нічого не змінилося в другому таймі. Моряки проявляли більше бажання здобути перемогу, але майстерності команді дуже не вистачало. А наприкінці матчу не вистачило ще й концентрації. Гостям не вдавалися стандарти протягом цілого поєдинку. Але один вдався – і цей стандарт приніс бажану перемогу.

Сектор одеситів 8+8 не забув вшанувати пам’ять видатного тренера, підготувавши банер на роковини тренера Віктора Прокопенко. Порядку 50 вболівальників гнали Чорноморець уперед потужним звуком майже весь матч. Ультрас в кожному матчі гучно та активно підтримували свою команду, але у цій грі терпець фанатів остаточно увірвався. Наприкінці матчу вболівальники запалили декілька димів, а після фінального свистка вибігли на поле, аби пояснити гравцям й тренеру, куди їм з такою грою треба йти. Результати розбірок між фанатами та командою не змусили довго чекати, на днях у одеського клубу з’явився новий головний тренер.

16 гостей з Рівного пробили виїзд до Одеси. Цього разу Верес підтримували не вболівальники з фан-клубу, а активні ультрас. Хлопці були на чорному, воно й не дивно, про кольори руху свідчив один з банерів, які прикрашали паркан у цій грі. Досить жвава підтримка фанів була сповна винагороджена трьома заліковими пунктами у скарбничку Вереса.

Сценарій гри передбачити було не складно. Шахтар взяв під свій контроль м’яч, при такому розкладі Олімпік розраховував на контратаки. Підопічні Санжара лічені рази переходили центр поля і лише одного разу спровокували напругу біля воріт П’ятова. Шахтар, насправді, теж не вражав в атаці. Олімпік захищався організовано та самовіддано, але на 20-й хвилині гірники, які до цього змарнували кілька перспективних стандартів, ідеально розіграли кутовий. Чи то Олімпік занадто багато сил потратив у першому таймі, чи то Шахтар додав у швидкості, але після перерви навіть натяку не було на те, що номінальні гості зможуть відігратись. Тим більше, що Шахтар забив вдруге, впевнено реалізувавши пенальті.

Ультрас Шахтаря підготували текстівки в пам’ять про тренера Віктора Прокопенка, який помер 10 років тому. Як і в минулих матчах, сектор помаранчево-чорних виглядав патріотично. А на днях ультрас виступили із заявою щодо фанатського перемир’я, повідомивши, що, як і раніше, будуть продовжувати його дотримуватись та свою думку змінювати не збираються, тим паче, що не бачать для цього ніяких причин.

Перші хвилини зустрічі виявилася вкрай млявими - господарі нічого, крім закидів, придумати не могли, підопічні Вернидуба
діяли вкрай пасивно, дозволяючи Зірці контролювати м’яч. Гості все ж активізувалися і зуміли відкрити рахунок на 19-й хвилині зустрічі. Посмішки ще не зійшли з облич гравців Зорі, а Зірка вже через хвилину зрівняла рахунок. Через десять хвилин підопічні Монарьова повели в рахунку. Другий тайм виявився не таким багатим на події, господарі поля віддали контроль м’яча Зорі, луганці заробили масу штрафних, але не змогли з них витягти абсолютно нічого. Гравці Зорі так і не знайшли в собі ні моральних, ні фізичних сил, аби зламати хід поєдинку, в якому, якщо забути передісторію, зустрічались дві рівні команди, а перемогу здобула та, яка більше цього хотіла.

Близько 70 вболівальників зібралося на секторі господарів. Як і в попередніх зустрічах, вулкани підтримували своїх за допомогою прапорів та досить непоганим звуком.

Кількість вболівальників луганців важко визначити, адже нормального фото з сектору так і не вдалося знайти. Судячи з трансляції матчу, на секторі чорно-білих нудно не було - співали пісні, заряджали, робили голий торс, потерпаючи від спеки. Але радість луганців змінилася на смуток, адже Зоря знову програла.

У цьому поєдинку проходило протистояння двох сусідів по турнірній таблиці. Обидві команди, безсумнівно, хотіли перемогти, але підопічні Шарана все ж тримали в голові матч-відповідь Ліги Європи проти БАТЕ, що відобразилося на кадровій розстановці олександрійців. Дійсно, небезпечних моментів у першій половині зустрічі так і не було. У Карпат відбулося декілька ударів по воротах, але серйозних загроз для голкіпера суперників вони не носили. Гості ж кілька разів розривали фланги опонента, але не вистачало націленої передачі в штрафну. Друга половина гри розпочалася трохи веселіше. Гравці відпочили і отримали свіжі сили для того, щоб борознити фланги, але небезпечні моменти на горизонті так і не виднілися. Невиразна нічия, яку до активу не можна записати жодній із команд. У Карпат було більше бажання, в Олександрії було більше витримки. Але і одним, і іншим бракувало винахідливості та майстерності.

Підтримка Зелених Левів в останніх матчах є не дуже чисельною. Можливо, справа в грі команди, яка останнім часом пішла на спад. Ті, хто прийшов, шизіли на повну. Матч був без піро, тож основний акцент був зроблений на потужні заряди. Львів’яни виглядали яскраво на клубних кольорах, але згодом спека зробила свою справу, та сектор став по торсу. Настрій собі піднімали, роблячи слем. Крім того, на секторі з’явився новий прапор з емблемою. Після фінального свистка не обійшлося без серйозної розмови між ультрас та гравцями. Через незадовільний результат футболістам був адресований заряд: "Ми Карпати, ви - гавно".

21 вболівальник подолав чималу кількість кілометрів задля підтримки команди. Можливо, невелика кількість на секторі зумовлена тим, що більша частина фанатів пробивала напередодні гру Ліги Європи у Борисові. По-справжньому вболівала лише половина з приїжджих, інша ж частина просто сиділа, лише іноді підтримуючи заряди більш активних ультрас.

Маріупольці з перших хвилин прибрали м’яч до своїх ніг, мабуть, вирішивши одразу ж задавити суперника. І їм це майже вдалося, проте гострі моменти так і не увінчалися успіхом. Полтавські нападники свої моменти в дебюті зустрічі також мали. Коли ж оборона одних та інших увійшла в гру, воротарів стало не видно зовсім. Мало того, що захисні лінії почали діяти надійніше і практично безпомилково, так ще й в атаці обидві команди допускали жахливу кількість браку. Гри в нападі просто не було. У другому таймі футбол став значно жвавішим. Щоправда, моментів все одно не збільшилося, причиною чому став все той же брак у завершальній третині поля. Розв’язка поєдинку сталася в заключній 10-хвилинці, коли ворскляни повели в рахунку. Маріуполь на такий розвиток подій не очікував, та за хвилини, що залишилися, так і не зумів створити щось небезпечне.

Трохи більше ніж півсотні вболівальників підтримувало полтавську команду. Особливою активністю ультрас з духовної столиці не запам’яталися, лише іноді вибухаючи зарядами.

Троє вболівальників з Маріуполя приїхали на гру до Полтави. Хлопці прикрасили паркан одним банером та без особливого ентузіазму спостерігали за грою команди, яка в рідних стінах грає набагато краще, ніж на виїзді.

Олександр Хацкевич, готуючись до матчу-відповіді проти Марітіму, надав відпочинок більшості лідерів команди. Можливо, у Сталі був би шанс створити більше проблем, якби не настільки швидкий м’яч вже на 2-й хвилині зустрічі. Такий початок поставив хрест на всіх задумах гостей, яким потрібно було бігти вперед і намагатися зрівняти рахунок. І саме коли сталевари побігли в атаку, стався другий гол. Однак не у ворота Динамо. А коли здавалося, що ось-ось пролунає свисток арбітра на перерву, біло-сині забили втретє. Другий тайм виявився нудніше першого, проте глядачі голи все ж таки побачили. Кияни вирішили перейти на економ-режим, чим Сталь одразу ж скористалась. Вже через 9 хвилин кияни засмутили голкіпера Сталі вчетверте. Динамо здобуло чергові три очки і з прекрасним настроєм може готуватися до надважливого матчу проти Марітіму.

Кияни зібрали неповний 43 сектор. Цього разу вирішили брати не кількістю, а якістю. Динамівський сектор виглядав яскраво завдяки великому різноманіттю роз, розтягів та прапорів. Звук був добрим настільки, наскільки він може бути добрим при такій кількості народу. Також київські ультрас зробили заяву щодо ситуації з приводу матчу у Маріуполі. Тепер чекають відповіді від ФФУ, яка досі не дала чіткої відповіді, де відбудеться гра між Маріуполем та Динамо, і чи відбудеться вона взагалі. Особисто ультрас киян готові підтримати команду в будь-якому місті та на будь-якому стадіоні.

Наприкінці минулого тижня керівництво Сталі повідомило, що домашні матчі кам’янці будуть грати у Києві, тож стає зрозуміло, що в найближчому майбутньому ультрас Сталі на іграх своєї команди з’являтися не будуть.