Коротке інтерв’ю з представником Ворскли
11 квітня 2018
- Пройшов черговий футбольний уїкенд і до вашої уваги ще одне коротеньке інтерв’ю з представниками вітчизняної фанатської сцени. Сьогодні спілкуватись будемо з Дмитром - фанатом полтавської Ворскли. Розкажи будь ласка про себе пару слів - під яким "нікнеймом" тебе знають на трибуні, як давно вболіваєш за Ворсклу, чи відносиш себе до якогось угруповання?

Привіт! Більшість знає як АліМон, він же Алі. За "Ворсклу" вболіваю з 1996 року, на сектор почав ходити на початку 2009-го. З угрупованнями у нас зараз зовсім кепсько, важко назвати ті 30 чоловік з сектора цим гучним словом, раніше були WGLife.

- Зараз сектор Ворскли переживає не найкращі часи. Три десятки на домашках і стільки ж на виїздах, хоча буквально пару років тому все було зовсім інакше. Розкажи про причини такого спаду...

Причини, насправді, у кожного свої. Думаю це сукупність багатьох чинників. Як такого, цільного організму на секторі не було, свої групки по кілька десятків людей, що трималися між собою за рахунок спільних знайомих. Хтось відійшов, з ним поступово пішли і його люди, комусь не вистачило екшену під час перемир’я, хтось намагався взяти ініціативу до своїх рук, почали з’являтися нові лідери, але запалу не вистачило аби об’єднати всіх, а деякі кроки взагалі відвернули від себе більшість. Не знайшлося людини зі стальними жилами аби тримати це у міцному кулаці. Ось і залишились ті, хто, впринципі, катав ще до Майдану.

- Тим не менш на виїздах дуже часто людей більше ніж на домашніх іграх. Що спонуває людей їхати на виїзд при таких розкладах?

Скажу, що 88% людей на домашці та виїзді - одні й ті ж обличчя. Що спонукає? Любов до клубу, романтика виїздів, вже якась легка залежність і хоч якесь різноманіття. Чесно кажучи, коли ти приходиш на домашку і на секторі така млявість, стає якось депресивно.

- У фанатського активу Ворскли є якесь мінімальне розуміння як боротись з цією млявістю, як повертати людей на трибуни? Насправді ж проблема з відвідуваністю трибун торкнулась багатьох двіжів. Взяти хоча б Карпати, Чорноморець, Динамо - сектори схудли в рази, ОФ-колективи просто перестали відвідувати матчі... Але у вас цей спад в очі кидається найбільше. Невже справа і справді в фанатському перемир’ї?

Навряд є розуміння, бо на стадіон ходить 1000-1500 глядачів. Для початку добре було б зібрати усіх, хто ходить на стадіон, але не завжди на сектор. Але без якихось перфів та шоу на трибунах людям це швидко остогидне.

Не думаю, що основна проблема у перемир’ї. Варто лише поглянути на фото двіжу 2012-го року, коли на виїзда ганяла ще менша кількість людей (хоча куди вже меньше). Тоді проблема була у зовсім протилежному, екшену було достатньо. Скоріш за все справа у тому, що люди у більшості своїй люблять не "Ворсклу" ("Карпати", "Чорноморець" і т.п.) у собі, а себе у "Ворсклі" ("Карпатах", "Чорноморці" і т.п.). Була мода "бути ультрасом" після Майдану, коли всі ЗМІ трубили, що це герої, то люди й радо проводили марші, ходили на сектор, організовували довколишню шуміху. Минуло 4 роки, мода на інше. Забагато популізму у головах...

- Зараз Ворскла претендує на бронзу, невже людям справді настільки байдуже на команду з рідного міста?

Як бачимо. Що тому причина не знаю і для мене це загадка. Але й сам клуб не надто бажає тієї бронзи. Футболісти балакають про затримку по з/п, по місту відсутня реклама, усі щити з анонсами матчів позрізали, і якщо якимсь дивом (на данний момент, це вже, нажаль, виглядає так) Полтава знову стане бронзовою, то стадіон або швидкими темпами, як всрані, будуть швидко лампічити під групу ЛЄ, або в "кращих" традиціях УПЛ останніх років, можуть відправити команду "загнивати". Все якось невідомо і від цього ніяково(. Втім ті, хто зараз є у строю, до останнього вірить у краще, оптимістичних позицій не здає, бо нам не вперше розгрібати лайно. Ми ж самі підписалися у цьому житті на цей чудовий і дорогий серцю клуб.

- Кого б хотів в суперники у Лізі Європи?

Цікаво було б когось з грузинів. Поближче до моря.

- Розкажи про ваші стосунки з фанатами ФК Полтава. Є якась конкуренція в місті? Вони досить активні і на домашках і на виїздах...

Загальнодвіжові контакти відсутні. Якщо брати персонально, то думки різняться від "братніх", до "одне місто - одна команда". Про конкуренцію важко казати, але і стікерні війні і перебиті трафи у місті присутні.

- Які стосунки з іншими двіжами у вас на даний момент? Солігорськ, Кишинів... можливо ще хтось є в хороших контактах?

Все по-старому - одесити та кроти. Білоруси та молдавани на рівні індивідуальних контактів. За часи перемир’я багато хто встиг приємно зустріти в гостях: і рівняни, і лучани, кропивничани, краматорці. Але навряд можна казати про якісь суттєві нові справжні братні стосунки. Скоріше з боку ультри цей час пішов у плюс як пізнання спільних проблем у кожному русі, комусь подарував нових знайомих і приємні враження.

- Кому адресована текстівка "Взяв м’яч - пиздяч" на крайньому матчі проти Маріуполя?

Крапелька натхнення футболістам, що після нульовки з "Вересом" не підійшли до сектору (окрім Коломойця).

- Як у вас стосунки з футболістами зараз? Є якесь постійне спілкування?

Стосунки нормальні. В принципі після гучних поразок є справедливі запитання "чому так?" але якщо на виїздах ще є право таке запитувати, то на домашніх іграх, коли людей на секторі по кількості футболістів, якісь претензії пред’являти ніяково. Конфліктів, в принципі, не виникає, зірковостей ніхто не ловить і криво про вболівальників не висловлюється.

- Твоє ставлення до ситуації навколо війни Родичів з Сегедкою? Я ж правильно розумію, що далеко не весь полтавський двіж входить до блоку Сегедки?

В принципі, з киянами теплих стосунків ніколи і не було, тому така ситуація - повернення до звичної буденності. Всі розуміють і знають, що ультра "Ворскли" не входить до жодних блоків. Першопричина війни притянута за вуха, але якщо вона почалася, то вона комусь цікава і потрібна. Як бачимо, поки до розвитку у вигляді траблів між іншими двіжами це не призвело. Особисто мені в новинку чути заряди не про "колхоз", а про "в Полтавє живут одні жиди")))

- Ну що ж, бажаю тобі цікавих виїздів і розвитку вашому сектору. Дякую за розмову

Дякую і тобі! Будьте здорові та любіть Україну!