- Кожного тижня ми робимо коротенькі інтерв’ю з фанатами різних двіжів Прем’єр-ліги. Сьогодні до Вашої уваги інтерв’ю з представником Олександрії. Привіт, представся будь ласка читачам, як тебе знають на трибуні, як давно ти на секторі?

Привіт. Юра, так мене знають на трибуні. На 10-му секторі олександрійської Ніки я від самого початку, відтоді, як ми організували активних фанатів у 2007-му році.

- Можеш трохи розповісти про те як зароджувався олександрійський двіж? Я бачив згадки олдових фанатів про те, що ще на початку 90-х у Олександрії (тоді ще Поліграфтехніки) був активний супорт на домашках...

Так, активний суппорт зародився у вигляді фан-клубу у 1993-му році. Це був справжній воркінг клас - мужики після роботи на заводі Поліграфтехніка йшли на футбол, як годиться розігрівались перед матчем, серед них були лідери, які знали 2-3 заряди, і могли завести цілу трибуну. Щойно побудований стадіон Олімп (зараз на ньому дублери грають свої матчі) був унікальним для свого часу - чисто футбольна арена з відстанню один метр до лінії поля. Часто збиралися аншлаги. Чудова атмосфера. На важливі виїздні матчі місцеві заводи організовували транспорт для працівників. Таким чином любителі футболу пробивали перші виїзда.

- А в 2007-му почався активний супорт саме в такому вигляді, як ми його бачимо зараз? За ці 10 років який момент був піковим у розвитку олександрійського двіжу?

У 2007-му році вже існувало декілька активних молодих груп, які мали бажання діяти. Створення Supporters Alexandriya це була спроба об’єднати їх на власному секторі. Всі знакові події пов’язані із турнірними успіхами нашої команди, як то вихід до УПЛ чи участь у єврокубках. В кожному сезоні були матчі на які мобілізовувалися усі сили. Як то перше кіровоградське дербі у 2009-му, чи матч з Хайдуком в Олександрії два роки тому.

- Хоч зараз і триває фанатське перемир’я, можеш трохи розповісти про історію вашого протистояння з Зіркою? Як починалась ворожнеча, які дербі були найбільш пам’ятними, чи трапляються сутички між фанатами не в дні матчів?

Це протистояння мало місце ще в 90-х, хоча команди рідко грали між собою. Показовим став кубковий матч 1999-го року. Домашній стадіон "Зірки" закрили на реконструкцію. У півфіналі Кубку їм випало грати з "Динамо". Зустріч перенесли в Олександрію. Вся місцева публіка з задоволенням підтримувала Динамо. Звісно, це не сподобалось тим, хто приїхав підтримати "Зірку". Після матчу між кіровоградськими і олександрійськими мужиками виникли сутички. Чув, що дійшло до розбитих вікон і порізаних колес автобуса гостей.

На хвилі нового фанатизму протистояння було спочатку заочним, тому що команди не зустрічались між собою. Аж поки хлопці із Кіровограду вирішили приїхати на наш матч із Севастополем. Приводом було бажання забитися з кримчанами. Через деякий час ми нанесли візит у відповідь. Приїхали в Кіровоград у кількості десятка людей, знайшли місце збору місцевих фанатів і запропонували їм 10 на 10. Вони попросили почекати завершення матчу. Але був один нюанс - щоб сплутати карти, ми представились фанатами Кривбасу. Тобто хлопці думали, що перед ними криворожани. В цей день махач так і не відбувся, але нам розповіли про плани накрити олександрійців у Знам’янці через тиждень. Це був чемпіонат області і ми підтримували наших дублерів. У Знам’янку приїхали підготовлені, а опонентів було втричі менше. Тому побачивши наш склад їм довелося швидко змінювати плани, до екшена справа так і не дійшла. Так розпочалося протистояння нового покоління. Що стосується подій на трибунах, то наші дербі - це те, чого чекаєш весь рік. Звичайно, з початком перемир’я градус вже не той, але принциповість залишається.

- Вже четверте(?) поспіль дербі закінчується внічию. На даному етапі це вважається негативним для команди результатом?

Так. Для нас це поганий результат. Нинішній формат УПЛ вбиває інтерес до матчів, адже з кожним суперником тобі доведеться зіграти 4 матчі. Чотири дербі за сезон - це забагато.

- Нещодавно фанати фанати Зірки оголосили про початок дружніх відносин з одеситами. Після чого олександрійський двіж почав помітно зближуватись з фанатами Карпат та Динамо. Це взаємозв’язані речі? Розкажи загалом про ваші стосунки з іншими рухами на даний момент...

Коли дивитися зі сторони, мабуть теж зробив би такий висновок) Але це не так. Нема жодного зв’язку. Не знаю причин та історії відносин кропивничан з одеситами. Можу говорити лише за свій двіж. Так, у нас є спілкування і співпраця окремих людей із Києва і Львова. Дякую львів’янам за підтримку на нашому секторі у Києві нещодавно. Так випало, що наш і їхній матч відбувалися в один день. Мабуть, це наслідок перемир’я і нормальних довірених стосунків. Проте ми не є частиною якогось союзу чи блока.

- Окрім вищезгаданих рухів і давньої дружби з Білою Церквою з ким ще підтримуєте контакти?

Звичайно є контакти, але вони більше особисті.

- Олександрія - досить маленьке місто, всього 80 тисяч населення... Але при цьому вам вдається на домашках збирати стабільно 50 чоловік, а то і більше... Це через те, що в місті досить мало альтернативних розваг? Чи все ж проводите якусь агітацію і т.д.? І ще одне запитання... багато людей з двіжу виїжджають в більші міста на роботу?

Хлопці їдуть із міста щоб отримати освіту, або знайти роботу. Масова міграція - це явище боляче б’є по будь-якому невеликому місту в Україні. 50 людей на домашках, це не те чим ми можемо бути задоволені. В Першій лізі мали вдвічі більший сектор. У нас нема свіжої крові у вигляді приїжджих студентів. Хлопці на домашки з’їжджаються з Харкова, Дніпра і Києва. Такі у нас реалії.

- Цікавить твоя думка про стан футбольних справ у нас в країні. При тому як себе поводять люди в ФФУ чи є у нашого футболу якесь майбутнє?

Коли "Олександрія" програє "Динамо" 5:0, я читаю в пресі слова "подивіться, куди скотився наш футбол, на це неможливо дивитись". Інша ситуація. "Олександрія" здобуває місце в єврокубках, виграє матч, знову звучать тіж самі слова "куди скотився наш футбол". Зараз іде етап перезавантаження. Клуби повинні навчитися заробляти гроші щоб виживати. Вони повинні повернутися лицем до публіки, яка ходить на стадіони. Інакше їх чекає сумна доля. Є і позитивні моменти. Згадай, скільки було розмов про засилля чорних гравців. Зараз ситуація змінилася. Молоді гравці отримують більше можливостей для росту. Заслуги ФФУ в цьому нема. UEFA - мафія, а ФФУ - це її частина. Нам потрібно готуватися до війни за право ходити на власний стадіон без паспорта. Також все йде до того, що самим фанатам доведеться вирішувати проблему з футболістами, які грають на контору. Формат з 12 клубами в УПЛ вбиває футбол в регіонах. Зараз географія міст дуже маленька, це погано в першу чергу для тих, хто ходить на стадіони. Для телебачення і для федерації це добре, а для нас - погано.

- Цього року Олександрія залишилась без єврокубків, хоча до цього двічі поспіль грали в Лізі Європи... Яка взагалі атмосфера в команді/клубі? Керівництво налаштоване боротись за єврокубкову зону наступного сезону?

Участь в Лізі Європи для фанатів - це гарний шанс спробувати свої сили на новому рівні. Ми навіть не могли мріяти про це. Минулий рік в цьому плані був для нас позитивним. І в Румунію і Білорусь ми виїхали максимально можливим складом. Хотілось би знову мати можливість катнути євровиїзд і отримати свято на Ніці. Були розмови, що наш стадіон не можуть допустити до групового етапу через брак vip-місць на стадіоні. Грати домашки за 400 км., така перспектива мало радує. Через суто спортивні причини команда скотилася вниз турнірної таблиці. Влітку будуть зміни. Або буде підсилення складу, або новий тренер. Також наступного року в Україні відбудуться вибори. Наш президент - фігура політична, тому важко прогнозувати, як клуб буде фінансуватися в перспективі.

- Ну що, сподіваюсь побачити ваш клуб в єврокубках в найближчій перспективі. Дякую тобі за розмову

Дякую адмінам ultras.org.ua за ту роботу яку вони роблять. Не збавляйте обертів, адже інформація і конкуренція рухать прогрес.