Коротке інтерв’ю з представником Зірки
12 травня 2018
- Черговий, вже восьмий випуск інтерв’ю до Вашої уваги на сторінках українського ультрас-порталу. На минулих вихідних в Олександрії відбулось місцеве дербі, тож сьогодні спілкуватись будемо з Олегом - фанатом кропивницької Зірки. Привіт, розкажи будь ласка читачам пару слів про себе. До якого угруповання належиш, як давно фанатієш, під яким прізвиськом тебе знають на трибуні?

Салют, у вузьких колах відомий як Штиль. Я представник фанатського руху ZirkaVolcano з літа 2011 року. Ні до якого угруповання себе не відношу, але іноді можу побешкетувати з хлопцями з HVF.

- Розкажи трохи про ваш крайній виїзд в Олександрію, як все пройшло?

З початком перемир’я мало чого відбувається на дербі цікавого, якщо це ще можна так назвати. Можу згадати тільки 28 серпня 2016 року, тоді ми трохи покошмарили місцеву кузьму, пару полісів посадили на жопу і поїхали додому. Після того ще тиждень там нас проклинали, в Інтернеті погрожували побити тачки і таке інше. Цього разу поїхало на виїзд до 150 кропивницьких супортерів. Вирішили розбавити сірі будні і трохи попалити. Було закуплено 26 червоних фальшфаєрів, але з’явився головняк як занести піротехніку, так як план А не спрацював. Під кінець матчу мінімальний заміс з стюардами та мусорами, але піро все-таки в нас. Команда не порадувала перемогою, а програла з рахунком 1:0. Після матчу запалили піро, загрузились в баси і відправились додому.

- Через що були тьорки з сірими на секторі?

Трабли були біля турнікету виїздного сектору через піротехніку та через відмову запускати наших хлопців після перерви. Але трохи згодом всіх запустили.

- Розкажи трохи про ваш поділ на два сектори. Мене завжди дивувало чому на домашках ви стоїте так близько один до одного, вам же таке сусідство мало б заважати, коли обидва сектори заряджають одночасно...

Жовто-зелений фанатський рух мав зародок ще в далекому 1988-му році, тоді з’явились перші ЖЗ кольори на стадіоні «Зірка», а згодом в 1996-му вже активна підтримка команди і фанатське угруповання Howl Volcano Firm, згодом оф-колектив. З того часу команда не залишалась без підтримки на домашніх матчах. В свою чергу жовто-червоні з’явились в 2008 чи 2009 році як фан-клуб, трохи згодом вони об’явили себе «ультрас» і створили фірму ISF. В свою чергу хлопці з 14-го сектору не розуміли цього, як в такому маленькому місті може бути два двіжі. Зрозуміло, що один одного перекрикували, плюс в жовто-червоних була інша політика двіжу, вони катали і спілкувались з такими рухами як жиди, хорі, криві в той час як Вулкани був самобутній рух. Раніше мало хто в цьому розбирався і підписували все місто під це спілкування. Як наслідок в 2009-му році відбувається забивон з ними по 12 чоловік, в якому за 1:45 перемогу отримують Вулкани. Пізніше були об’єднання, через розбіжності в поглядах та конфліктах знову розходились по секторах. Шукались компроміси, я сам один з тих, хто був за обֺ’єднання, пропонував, коригували та вирішували, але ні до чого не дійшли, то так і залишилось як є. Пізніше ми зрозуміли, що й самі можемо збирати казино (130-200 чоловік в залежності від матчу) і достойно підтримувати свій ФК. Зараз підтримуємо разом тільки на виїздних матчах, і то, були моменти коли й там розділялись. А причини чому стоїмо на сусідніх секторах немає, вони просто обрали 15-й сектор і там стали, але я згоден, було б краще якби зайняли 4-й сектор, де були до першого об’єднання.

- Ти пишеш, що раніше червоно-жовті спілкувались з одеситами і через це були непорозуміння, а тепер все змінилось і не так давно вулкани оголосили початок дружби з фанатами Чорноморця. Можеш розповісти детальніше як зароджувались ці контакти?

Скажу так, особисте спілкування між представниками оф-колективів HVF та Сегедка переросло на новий рівень. Чесно кажучи ще до перемир’я ніхто не міг цього й уявити і з деякими представниками блоку були натягнуті відносини (Вінниця - війна; Одеса, Полтава - нейтрал, який в будь-який момент міг перерости у війну). Але так вийшло, що наразі маємо не тільки співпрацю на рівні ОФу, а й підтримку один одного на матчах чемпіонату та поза ним. І ще один важливий момент - ми не в складі Одеси, не під Одесою, а разом з одеситами. Залишаємось, як і раніше, самостійним фанатським рухом.

- На твою думку перемир’я вже віджило себе чи ще має продовжуватись певний час?

Моя думка як військовослужбовця Збройних Сил України така: перемир’я має тривати поки ворожий чобіт топче нашу землю, але це тільки в тому випадку, якщо фанати активно воюють, як у 2014-2015 роках. Але іноді закрадається думка, що перемир’я знищить фанатизм в Україні. Чесно кажу, мені було фіолетово чи є фанатське перемир’я чи немає, я в Азові не воював...

- В багатьох українських рухах (не буду наводити приклади) помічав таку тему, що ОФ-колективи дуже слабо відвідують домашні матчі, а якщо і приходять, то не шизять, а просто спостерігають за грою десь збоку сектору. А підтримкою команди займається лише ультра. Чи є подібне в Кропивницькому? І взагалі, де взялась ця дивна мода? Якщо дивитись на поляків, чи Скандинавію, чи якусь іншу європейську сцену - у них все зовсім інакше...

Нажаль в нас таке явище присутнє, але треба розуміти, що бувають різні ситуації. Багато хто з представників околофутболу вже зліз з батьківської шиї і потрібно працювати і не завжди виходить відвідувати матчі. Але загалом є на кожному матчі основні хлопи та молодь. А на рахунок звідки взялась ця дивна мода - то багато залежить від виховання молоді та лідера, якщо з самого початку привчити ,що футбол - це основа всього, то люди будуть відвідувати домашні матчі та катати на виїзда. Ну і немаловажливо не тільки говорити, а й власним прикладом показувати.

- Загалом вам вдається досить багато людей збирати на домашньому секторі, особливо якщо порівнювати з рештою України. Може є якийсь секрет яким чином залучаєте людей до підтримки команди?

Секрету немає, я сам не розумію як так виходить, коли у топів кількість людей на секторі зменшилась на 60%, а в нас на ті самі 60% збільшилась. Кожен запрошував друзів, хтось залишився, комусь не вканало і вони більше не приходили, хтось побачив афішу в Інтернеті і прийшов. Зараз на жаль теж спад, але я вірю, що все ще попереду, головне не опускати руки і вірити в спільну справу.

- Не так давно ваше місто змінило назву. Були в двіжі противники цієї ідеї? Чи займались ви заміною банерів, де зустрічалось слово Кіровоград?

Є люди, яким не подобається назва «Кропивницький», але було прийнято загальне рішення на рахунок цього питання і всі заряди зі словом «Кіровоград» або мінуснули з репертуару або змінили текст. А на рахунок банерів, то нічого не міняли, тільки в підтвердження нашого рішення надрукували новий лицьовик «Кропивницька Зірка».

- Цієї весни на трибунах було відносно багато сутичок з ментами. Хохли в Маріуполі та Харкові, одесити на крайній домашці, у Дніпра були качелі на виїзді і ось побоїще на фіналі Кубка. Як думаєш, ці всі події пов’язані між собою?

Хотілось би вірити, що не пов’язані, бо зараз в країні для них є робота більш важливіша ніж черговий раз намагатись фанатам закрутити гайки.

- Крім того правоохоронці все частіше присутні в чаші стадіону, хоча не мають права там знаходитись, за порядок на трибунах повинні відповідати виключно стюарди. Як у вас з цим справи в Кропивницькому?

Сьогодні після гри відпишу, давно не був на домашках, останній раз стояли стюарди і біля них мусора)

- А на тому ж виїзді в Олександрію був до вас інтерес з боку сірих? Ну там типу супровід автобусів за межі міста поліцейським ескортом і т.д.?

На останньому інтерес був тільки через піротехніку. Як писав вище - мінімальний заміс через це відбувся. А н арахунок супроводу - то лише за межі міста і все.

- Ну що ж, дякую тобі за розмову, сьогодні чекай новину на сайті...