Остання домашня гра цього літа видалася для маріупольців знову нічийною, третя поспіль між іншим. Результат як кажуть є, але три очки з дев’яти можливих, в іграх з суперниками які маріупольцям по зубах, це м’яко кажучи не досягнення, а швидше навпаки. В день гри в місті стояла доволі незвична для цього літа погода, було трошки прохолодно.

Після сухої першої домашньої гри в звітному матчі від луганчан чекали тільки перемоги. Але, як то кажуть, не судилося. Знову хочеться переказати вітання на адресу Прем’єр-ліги за незрозуміле, з урахуванням погодних умов, рішення про початок матчу. Все-таки 16.00 - це рано. Спекотно було не тільки гравцям, які разів десять під час матчу ходили на колективний водопій, але і фанам на трибунах.

На жаль, особливого ажіотажу в жовто-червоно-чорних лавах перший виїзд нового сезону не викликав. П'ятниця - будній день і в результаті в столицю вирушив, кажучи футбольною мовою, «молодіжний склад, посилений кількома гравцями основи». «Бешкетники» традиційно надали перевагу Укрзалізниці, а всі інші закинули свої тіла в два «Неоплани». З обох сторін назбиралося 62 супортери.

Ось і завершено сезон 2009/2010. Він був непростим як для команди так і для фанатів, але є стабільна бронза, золотники відкатано і хто щоб не казав але у Харкові свято Великої Перемоги є святом, тому і атмосфера на стадіоні в цей сонячний день була відповідна. Закривав сезон для Металіста домашній матч з Арсеналом, той що з Києва.

Матч, який для багатьох вболівальників був лише репетицією перед домашньою грою з Дніпром, та який не викликав жодних сумнівів стосовно перемоги полтавчан виявився для останніх спражньою трагедією. Фінальний рахунок 1-5 на табло ще довго буде снитися в кошмарах пересічному вболівальнику з берегів Ворскли.

Два дербі з київськими командами за 4 дні - здавалось би що може бути цікавіше? Так то воно так, але матчі Динамо з Арсеналом до статусу дербі явно не дотягують, перевага перших як на полі, так і на трибунах, а значить і ставлення до матчу відповідне. Біло-сині не готували до матчу нічого, хіба що було додано кілька жовто-синіх прапорці до загальної кількості.

Близько 30-40 канонірів на секторі. На хвилину мовчання банер пам'яті жертв голодомору. Під час матчу двічі підіймали розтяжки і використувували один великий прапор. Звук слабкий, навіть враховуючи їхню кількість. Останній виїзд в цьому році для жовто-синіх пробили близько 300 чоловік. Оскільки басів ні від клубу, ні від ЮК не було, до Бориспіля діставались всі своїм ходом.

Цей матч не викликав особливого ажіотажу в Донецьку. Стадіон був практично порожній. Але на кількості ультрас-сектора це ніяк не позначилося. Стабільні 250-300 чоловік були присутні на 28 секторі. З візуалки не було нічого нового, багато маленьких прапорів, пару великих і розтяги. Звук у першому таймі був хороший, але з великими перервами між зарядами.

Не зважаючи на трабли з міліцією на минулому матчі, сімферопольці зібрали на своєму секторі близько 350 чоловік. Ніяких акцій протесту, банерів та іншого, присвячених тим сумнозвісним подіям зроблено не було. Спитаєте чому? Відповідаю: «А для кого робити? Хіба що для Інтернету!» - бо попри двотижневі зусилля маємо тільки програну судову справу та повне мовчання зі сторони клубу, місцевих ЗМІ та інших.

На матч в Борисполі між двома столичними командами зібралось досить таки багато червоно-синіх, зважаючи на їх звичну кількість в матчах з "Динамо", але все ж менше, ніж збирається зазвичай. Жодного лицьовика на перилах і три полосатих прапора. На початку другого тайму каноніри розтягують банер, на якому ведмідь хапає за шию бобра і показує йому зуби.

Погана гра запорізького "Металургу" цього сезону вже дістала фанів. Було вирішено зробити пару текстовиків, так би мовити на злобу дня, один для гравців команди "Перемен требуют наши сердца!", інший скоріше для керівництва "Хватит экспериментов - болото 1 лиги рядом". Кількість активних фанатів на цій грі практично не змінилася в порівнянні з попередніми.

Субота виявилась жаркою, що вдарило по кількості людей на секторі, + 30 на освітленому сонцем секторі не кожен витерпить, а ще й шмон. Шмон такий що ппц, навіть маркер відкривали дивились, зошит проглядали кожну сторінку, ніби я туди наклеїв димну суміш і проношу... вже трохи бісить це... ще б в труси заглядали. Хто витерпів ці знущання той і попав на сектор.

Київське дербі (якщо цей матч так можна назвати) викликало досить солідний ажіотаж в фанатському середовищі "біло-синіх". І не стільки через суперника, скільки через місце проведення зустрічі - стадіон "Колос" в Борисполі. Їхати всього 25 км, але маршрутки ходять не так часто, тому деякі люди виїждали ще зранку, багато хто добирався власним транспортом.

Беручи до уваги календар подальших ігор з принциповими суперниками, що випадають дніпрянам на осінню частину сезона, на рядову гру з Арсеналом ніхто не планував робити якогось надзвичайного перформансу. Єдине, що стало дійсно новим – напередодні за трибуною було розвішено банер «DNIPRO ULTRAS». Він зробив візуальну сторону підтримки більш яскравою.

Цей матч в Києві чекали вже не один рік, але Оболонь завжди залишалася за крок від прем’єр ліги. Перший домашній матч червоно-сині провели за межами Києва, чому передувало багато розмов про місце гри. Особливо ажіотажу з боку мешканців Борисполя не було, близько 300 місцевих вболівальників. Вболівальники Арсеналу були у більшості – близько 100 – порівняно з 30-40-ю пивних.

Крик…мати…натовп неадекватних…міліція… так «весело» ще ніколи не було на маленькому стадіоні у міських хащах Печерську. Близько сотні львів’ян плюс невелика кількість хохлів стрибнули на 30-ку киян, вболівальників Арсеналу. Як результат декілька розбитих голів, маленькі подряпини. Кияни зустрічали команду оплесками біля входу на трибуни, за декілька ж хвилин шиза перенеслась на сектор.

Які думки виникають у фаната при вірогідності вильоту команди з Прем’ер-ліги? Звичайно це сум та повна невизначеність, але дехто знаходить плюси у нових виїзних містах та можливості творити повний безлад на трибунах. Варіант вильоту став поштовхом, для багатьох людей які через певні причини станють рідкими гостями трибуни, прийти на матч.

На вечір п’ятниці у Полтаві обіцяли дощ. Це вкупі з невиразною грою команди останнім часом спричинило дуже низьку відвідуваність цього матчу: за офіційними даними – 3000. Домашній сектор не зважаючи на погоду зібрав 350-380 чоловік. Вперше не вистачило квитків для всіх бажаючих потрапити на 22-й… При вході всередину знову виникли певні неприємності.

Матч с Металістом викликав цікавість вболівальників, як інтригою рахунку та гри, так і в плані перформансу. Підготовка до матчу тривала хаотично, один день міг стати цілком присвяченим роботі, інший же давав ідеї які мали реалізацію наступного дня. За декілька днів була зроблена ультра, представлена у всій красі на матчі.

Рядовий матч Дніпра з київським (або точніше бездомним) Арсеналом апріорі не претендував на звання "гра туру". Відповідно ажіотажу серед звичайних уболівальників Дніпра він не викликав. На відміну від фан-сектора дніпрян, в якому зібралося близько 1200 відданих фанатів дніпропетровського клубу. На початок матчу був підготовлений стартовий візуальний перформанс.

В цей похмурий дощовий весінній вечір ніщо не предвіщало про те, що в столиці України намічається дербі. Ніякої міліції, ніяких фанатів на вулицях, звичайний сірий будній день. Лише двоє ультрас ФК Нюрнберг, які приїхали з Німеччини спеціально заради цього матчу, приміряючи нові біло-сині рози і обмінюючись стікерами чекали чогось особливого.

Матч між цими командами мав проводитися в Охтирці, але в останній момент його перенесли в Суми, куди і відправилися представники суппорту обох клубів. Буквально перед самим початком матчу на засіданні головний арбітр виніс вердикт про перенесення на невизначений срок. Не дивлячись на такий перепад подій все ж таки кримчанам вдалося підтримати своїх гравців.

Невизначеність - ось що панувало перед виїздом до Києва у харків'ян, адже не було відомо де ж все-таки «Арсенал» буде проводити гру. Двоє хлопців виїхали за два дні, щоб потрапити на гру молодіжних команд, яка відбувалася на тренувальній базі «Динамо», але ніхто не міг здогадатися що саме там відбудеться і гра основних складів. А варіантів було аж п'ять...

Футбольний клуб Арсенал знову переїжджає з арени на арену не маючи власного стадіону, і цього разу гра відбулась на стадіоні ім. Баннікова. Але навіть на 2-тисячну арену столичні любителі футболу не змогли заповнити, при чому левову частку глядачів становив гостьовий сектор, який вмістив близько 300 чоловік. Варто відзначити, що фанів Динамо на гостьовому секторі була ледь не половина.

Перед матчем за Шахтарем була велика перерва спричинена матчами збірної та матчами 1/16 Кубку України. За цей час всі фани Арсеналу скучили за відвідуванням домашнього сектору. Здавалося б, за таку велику перерву можна було б добряче підготуватись до матчу, проте всі кошти, що були до цього пішли на підготовку до дербі, нові довго не могли зібрати, а коли зібрали, то погода стала на заваді.