Самий масовий виїзд черкащан на потязі припав на Чернігів. Хоча конкретну цифру виїзних не знали аж до закінчення матчу, так як деякі приїжджали під час самого матчу. Дорога "туди" зазвичай спокійна, так як відправлення з Черкас припадало на четверту ночі, то після невеличких фанатьских байок більшість одразу завалилась на бокову…

«Віддихавшись» від Тернополя, Леополітанс готувалися до матчу з Десною, хоча до останнього моменту не було відомо взагалі чи відбудеться гра. Зрештою, напередодні матчу увечері все ж таки з’явилась точна інформація, що Десна приїде. На матч також вирушила група підтримки чернігівських фанатів у кількості 8 осіб.

До останнього матчу сезону в Чернігові поставились досить відповідально - було закуплено піротехніку і створено візуальний перформенс, але про все по порядку. Після траблів перед грою з Енергетиком очікувалось що на цьому матчі буде єдиний фанатський сектор (хуліганські банди Чернігова ворогують між собою і на цей раз також ледь не відбулась сутичка прямо на стадіоні), але на ділі вийшло не так.

Через моду на хуліганізм (і відмови однієї з фірм щодо цього виїзду), який заполонив увесь двіж, чернігівчан зібралося редокрдна кількість виїздних 58+2 (кияни) чоловік, ця рекордна цифра утримувалася протягом 12 років (саме у 1997 році було поставлено минулий виїздний рекорд у 50 осіб). Команда на полі почувала себе як вдома, фани Динамо в цей час готували перф на Кубок УЄФА...

Один із перших, по-справжньому сонячних весняних днів, аж спонукав відволіктися від своїх справ, про все позабути, зібратися та прийти на стадіон, на матч рідної, по-старому оновленої, команди міста Чернігова. Позаду зміна керівництва команди, клопітна передача прав, обов`язків та майна футбольного клубу, безліч спірних моментів, конфліктів та газетних статей, які поодній перебивали свою писанину.

Кубковий день видавався холодним та пасмурним, але мало хто уявляв, що за півгодини до початку матчу піде неприємний осінний дощ. Настрій на матч був ще задовго, тому ніхто сильно не засмутився раптовій неприємності. Навпаки, додавало драйву, а вже з почутим свистком, який сповіщав про початок матчу, все забулося і почалося власне те, заради чого всі зібрались...

Даний матч першої ліги навряд можна нахвати цікавим в плані перформансу, але мені дуже було цікаво дізнатись що являють собою Оболоні, тому мене понесло туди. Взагалі стадіон Оболоні - досить затишна арена на околиці міста у дворах кількох багатоповерхівок з північною трибуною і південною трибуною десь на 6-7 рядів.