Виїзд до Львову завжди стоїть на якомусь особливому місці у киян, туди їдуть більше відпочити ніж фанатіти, багато хто лишається на кілька днів. Цього разу кількість виїздюків була трохи більшою ніж зазвичай, що зумовлено проведенням гри на новій арені - активна кузьма потроху освоює практику виїздів в інші міста без допомоги клубу. Біло-синій вокзал і три чверті киян в кожному з вагонів потяга...

День пам’яті жертв голодомору - явно не найкраща дата для проведення футбольних поєдинків, втім, при владі самі знаєте хто, тому київське дербі, як і ряд інших матчів, ніхто не переносив. Залишати без підтримки команди кияни не збирались, але і влаштовувати якісь шоу теж було недоречно. Після акції протесту проти пана Несенюка сам винуватець кудись зник, як крізь землю провалився...

Після подій в Харкові ультрас Динамо не могли залишити цю ситуацію без уваги. Замість того щоб тихенько відмовчатись чи якось залагодити ситуацію, працівники клубу почали лише провокувати і без того обурених вболівальників, розповідаючи в пресі, що фанати самі винні, і ніхто їх до Харкова їхати не змушував. Особливо старався пан Несенюк, який і без цього всіх вже дістав своїми блогами.

Центральний матч туру і один з найцікавіших в чемпіонаті закінчився скандалом - більше 600 київських вболівальників не пустили на стадіон. Тікети на гру розліталися як пиріжки на вокзалі, і вже за кілька днів до матчу на касах була сумна картина, для тих, хто не встиг придбати заповітний квиток - «Квитків на матч Металіст: Динамо НЕМА», таким чином, вже звиклий аншлаг на таких матчах.

В кубковому матчі ще на стадії однієї восьмої фіналу зійшлись дві найсильніші команди України. Очікувано був аншлаг на трибунах, сектори під табло також по вінця - знову люди в проходах і між рядами, що аж ніяк не робить перегляд матчу комфортнішим. Якби розмістити всіх з розрахунку 1 сидіння = 1 людина, то фанатських секторів було б чотири, а так лише три.

Приємний осінній вечір. Знову на столичному "затишному стадіоні" й не пахло аншлагом, а сектори 20-21, як завжди, заповнені й готові підтримувати динамівців. Шиза виходила в першому таймі досить і досить непоганою. Настрій, як на секторах, так і на полі був веселим: динамівці забивали гол за голом, а з секторів ультрас жваво лунали пісні та заряди, від яких подекуди йшла луна над стадіоном.

З приходом жовтня стало вже остаточно зрозуміло, що літо вже не повернеться - досить холодна погода накрила Україну. Не всі змогли вчасно пристосуватись до таких різких змін температурного режиму, за що сильно поплатились на цьому виїзді - цокотіли зубами від холоду на секторі практично всі. Але про це згодом... Один з найближчих виїздів пробило трохи більше трьох сотень киян.

Вперше за всю історію руху фанатів Динамо до них була прикута не тільки вже звична увага спортивних уболівальників та правоохоронців, але й увага багатотисячної аудиторії, яка футболом взагалі та ультрас Динамо зокрема почала цікавитися після майже півмільйонних переглядів відомого кліпу з подякою жителям одного з регіонів України.

Такий очікуваний виїзд до Одеси цього разу обійшовся без серйозних особливих подій - були локальні накриви в місті, але це атрибут практично кожного бойового виїзду, тут вже як пощастить. На вокзалі менти прийняли практично всіх, хто приїхав вранішнім потягом, відвізши на пляж і... відпустили, без перевірки документів чи якихось інших бюрократичних штук.

З такими темпами як зараз розвиваються події навколо динамівського двіжу вже і не знаєш чого очікувати від кожного наступного матчу. Але цього разу все було абсолютно спокійно, жодних проблем на вході, жодних проблем на виході зі стадіону, самбісти лише здалеку спостерігали за всім, що відбувається, стюардів на секторі не було. На фоні напівпорожнього стадіону 20-21 сектори досить сильно виділялись.

Поїздки до дружніх міст завжди мають якісь бонуси окрім власне футбольного матчу. Цього разу дніпряни влаштували одразу кілька турнірів і дружніх матчів з міні-футболу, була можливість і погуляти і гарно відпочити. Кожен знаходив собі компанію за інтересами. На сам матч господарі нічого особливого не готували. Та й зібралось дніпрян менше, ніж ми звикли бачити.

Домашній матч проти Літекса не викликав жодного ажіотажу на трибунах. Здавалось, що в гостях у біло-синіх команда рівня не вище Кривбаса, хоча так воно по суті і було. Але сектори під табло знову були найбільш заповненим місцем стадіону. Якогось інтересу ця гра не викликала, тому першу половину гри заряди були дуже млявими. З першої хвилини і до фінального свистка використовувались прапори...

Цей матч ще при складанні календаря був перенесений на грудень, але після вильоту з Ліги чемпіонів керівництво "Динамо" вирішило все ж зіграти його за графіком 7-го туру. Несподіване виникнення матчу у календарі за 5 днів, коли у багатьох вже були інші плани на цю неділю, та незвично пізній початок о 21:30 призвели до відносно малої кількості фанів.

Мабуть лише у нас в країні можливий такий цирк, за яким ми спостерігали весь попередній тиждень. Мова йде про події в матчі 5-го туру, а саме про побиття того нещасного, який побіг на гостьовий сектор забирати прапор у фанів Карпат. З невеличкого інциденту ЗМІ роздули такий скадал, що ні на яку голову не налазить. Абсолютно всі телеканали, газети, інтернет-видання вважали за свій обов’язок

Черговий матч між київськими та львівськими друзями пройшов не так радісно, як зазвичай: вже 40 днів як нема з нами Андрія "Зони", вже 9 днів, як не стало Сашка Шаленного. Тому було вирішено організувати Матч пам`яті на стадіоні, яким колись завідував Андрій - матч 11 на 11 між київськими та львівськими хлопцями. Перемогу здобули кияни, але хіба це так важливо?

Багато хто з киян очікував на інший жереб, щоб пробити виїзд до однієї з європейських країн, але отримали багато в чому несприятливий варіант – і суперник сильний, і виїзд цей вже дехто пробивав у листопаді 2009-го (тим більше, особливо дивитись у Казані нічого), і по ціні не набагато дешевший (а то й дорожчий) за виїзд до Західної Європи. Тому народу в Казань вибралось зовсім небагато.

Волею жереба, перші домашні ігри "Металург" зіграв з найсильнішими клубами України. Зазвичай, такі матчі характеризуються непоганим напливом нових облич, з'являється можливість побачити на секторі того, з ким була загублена зв'язок ще дуже давно. Не став винятком і матч з київським Динамо. Замість традиційних 15 осіб на 25 секторі стояло трохи більше 20-ти.

Перед початком матчу тільки і було розмов, що про новий фільм. Одні голосно обговорювали найцікавіші моменти, інші ж намагались придбати квитки на додатковий сеанс, а їх все просили почекати до перерви. Не зважаючи на сезон відпусток, будній день і непринциповість суперника, ультрас Динамо без напрягу заповнили свої два сектори, і схоже, що це далеко не межа.

Вчора відбулась прем’єра документального фільму від фанатів київського Динамо. За останній місяць вдалось дуже неслабо підігріти інтерес до стрічки, нереальні тисячі переглядів трейлеру, новини на всій найбільших порталах, навіть згадки на телебаченні. Тож квитки розлетілись просто моментально. В 400-місному залі не було де яблуку впасти. Були і поважні гості типу Дмитра Джулая, і журналісти...

Підтримати столичний клуб в Олександрію відправилось близько 270 київських фанатів. Здавалось би дуже небагато, адже це найближчий виїзд в чемпіонаті і нове місто в плані виїздів, але навіть ця кількість біло-синіх викликала певні проблеми, гостьовий сектор має всього 206 місць. За півтори години до матчу був загальний хохловський збір за кілька кварталів від стадіону...

Відкриття нового сезону у Києві випало на матч із принциповим суперником як на полі, так і для фанів – бронзовим призером харківським «Металістом». Кияни підійшли до цього матчу із гарним настроєм, після впевненої перемоги над кротами у матчі за Суперкубок. Стадіон нарешті був заповнений вщерть, але не із самого початку матчу: величезні черги біля кас...

Матч посеред буднього дня залишав багатьох людей без шансів подивитись гру на власні очі, але все ж стадіон в Полтаві був переповненим. Фанатів Шахтаря було більше на порядок, донецький клуб давно вже проводить купу різних заходів для наповнення трибун своїми кольорами, київський клуб викупив лише 2000 квитків, і левову долю було реалізовано серед київських ультрас.

Цей виїзд запам’ятається більшості киян як найгірший виїзд сезону, бо про те, що творили мусора в Сумах можна написати книгу. В принципі для футбольних функціонерів фінал пройшов більш ніж вдало, не було ні сутичок в місті, ні проблем на стадіоні, але ні телефізійні канали, ні газети з журналами не згадають про ганебне відношення до глядачів, які прийшли подивитись на гру двох найсильніших українських клубів.

Якось важко поставити знак рівності між поняттями "Маріуполь" і "Масовий виїзд". Матч, який вже нчого не вирішує, близькість виїзду на фінал Кубка, необхідність залишатись на ніч в місті і неймовірної краси місто з повітрям, до якого можна доторкнутись руками - як результат лише сотня фанатів Динамо на гостьовому секторі.

Остання домашня гра чемпіонату на стадіоні Динамо. Ніхто не знав чого від неї чекати, другого складу на полі чи розгромної перемоги, напівпорожнього стадіону чи забитих трибун, повернення до старих порядків чи Беркуту при вході на сектор. В принципі все вийшло дуже і дуже непогано, але якось дивно це все. Сектори 20 і 21 цього дня були єдиними, де на вході не було стюардів і не перевірялись квитки.