Початок весняної частини чемпіонату маріупольці знову зустріли на чотирьох різних секторах... Хоча перед матчем всі вже були готові стояти на одному нейтральному секторі, але завадило керівництво клубу, яке відмовилось дати в продаж квитки. Перед грою господарі провели марч вулицями міста, і це було найяскравішою подією цього дня.

Кияни скучили за футболом, і це було видно по настрою перед грою. Вже за 35 хвилин до стартового свистка один сектор був практично повний і з виходом команд на розминку кияни розпочали зарядами виказувати свою присутність... проба нових зарядів і барабанщиків, певні настанови перед грою, а за кілька хвилин до виходу команд на поле почали нагнітати атмосферу гулом.

До останньої гри 2009 року сімферопольці почали готуватися за декілька днів. Було вирішено зробити велике полотно, яке б накрило собою весь сектор. І ось настав день матчу, команди виходять на поле і бачать перед собою величезне полотно з зображенням серця та написом : «Победный дух пылает в нашем сердце», так починається останній матч цього року, в якому Таврія приймала Чемпіона України.

Лише на третьому (і як виявилось останьому) домашньому матчі цьогорічної Ліги чемпіонів кияни здобули право по абонементу на 20-й сектор отримати в цей же сектор квиток на матч, а не на протилежну трибуну, як це було на Рубіні і Інтері. Решта квитків на 20-й також продавалась лише серед "своїх" і в каси не поступала, відповідно проблем з потраплянням на сектор ні в кого не виникло.

За подіями на території меморіалу 411-ї батареї, які зараз не обговорює тільки ледачий всі якось забули про футбол. Ті емоції від подій на полі, заради яких багато людей здатні їхати чорт зна куди за останні гроші, вмить стали не важливими для кількох сотень людей. Але обидві команди в суботньому поєдинку без підтримки не залишились, хоч і якість цієї підтримки залишала бажати кращого.

Виїзд до Запоріжжя був першим в серії з 3 виїздів в чемпіонаті України для киян, які мали відбутися поспіль. Вже опівдні біло-сині досягли кінцевої точки мети свого перебування. Погравшися в піжмурки з місцевими органами (ті що внутрішніх справ), і здобувши тактичну перемогу, кияни зібралися в потрібному місці. Час гаяли ганяючи м'яча та очікуючи представник місцевої інтелігенції.

Найсхідніше місто у Лізі цього сезону зустрічало гостей з Києва. Азіявиїзд кожен пробивав по різному, близько 50 чоловік діставались до Казані автобусами, решта діставалась потягами і літаками. Квитки для киян коштували 1500 рублів (близько 400 грн.), але перед матчем спокійно можна було взяти з рук квиток на звичайний сектор в 6 раз дешевше.

Це був той день, коли все складалось просто чудово для одних і гірше нікуди для інших. Хороша сонячна погода, вихідний день, квитки від 50 грн., матч двох найтитулованіших клубів країни... але порожні трибуни за 10 хвилин до стартового свистка лякала. Що ще потрібно людям щоб заповнити і так невеликий 16-тисячний стадіон? Риторичне запитання...

Не матч, а суцільне розчарування. Що на полі, що на трибунах. Епідемія грипу в першу чергу вдарила по баригах, які просто в паніці парили квитки на матч перед стадіоном. За годину до матчу спокійно можна було купити квиточок за 50 грн. і це в 4 рази дешевше за номінал... Не зважаючи на це стадіон заповнився по самі вінця. На вході кожному видавали захисну маску, але люди переважно клали ці маски в карман.

Чутки про епідемію і холодна погода досить сильно вплинули на відвідуваність стадіону цього вечора - більш-менш заповненими були сектор фан-клубу, сектор 20 і гостьовий, на інших лише подекуди виднілися люди в марлевих пов'язках... Здавалось би рядовий матч, в порівнянні за наступнимм домашками киян, але саме на нього біло-сині вирішили підготувати перформанс.

Зазвичай матчі принципових суперників відзначаються запеклим протистоянням не лише на полі, але і на трибунах. На цей раз все було інакше - господарі повністю домінували на трибунах. По всьому стадіону були розкладені помаранчево-чорні прапорці. На вихід команд на ультрас секторах масово запалилися стробоскопи, акція супроводжувалась банером «Так повинні виглядати трибуни».

Історія наших стосунків з адміністрацією футбольного клубу, за який ми вболіваємо, непроста. Постійні пошуки компромісу - і одні непорозуміння у результаті. Нам хотілось би вірити, що ці непорозуміння – не наслідок свідомої політики ФК, що відбувається це лише через «зіпсований телефон», брак прямого спілкування. Тому ми вирішили звернутись до керівництва клубу з цією заявою.

Сумне видовище з точки зору фанатизму спостерігалось на центральному матчі туру - вщерть заповнений стадіон і охав і ахав, але на цій грі організованої підтримки у дніпрян не було. Весь антураж створювала агресивна і дуже активна кузьма, але все, на що вони були здатні, - це оголошення складу разом з диктором, хвиля по стадіону, освистування суперника і 3 заряди.

Виїзд в Мілан став пріорітетним для багатьох біло-синіх в цьому розіграші Ліги чемпіонів. Ще б пак, якщо квитки на літак практично вдвічі дешевші за політ в Казань. Як наслідок близько 200 киян підримували "Динамо" на третьому ярусі Курви Сюд легендарного стадіону Сан Сіро, місцева діаспора мала свій сектор на ярус нижче, але надто активною їх підтримку важко назвати.

Матч двох столичних команд зібрав досить велику кількість людей на трибунах, не зважаючи на холодну погоду. 20-й сектор заповнився вже за 20 хвилин до початку зустрічі, що не може не радувати. Однією з причин такого явища був лояльний шмон на вході. Після останньої домашки, коли не пускали лицьові банери, і гри збірної в Дніпропетровську всі очікували, що стюарди стануть ще злішими.

На матч в Борисполі між двома столичними командами зібралось досить таки багато червоно-синіх, зважаючи на їх звичну кількість в матчах з "Динамо", але все ж менше, ніж збирається зазвичай. Жодного лицьовика на перилах і три полосатих прапора. На початку другого тайму каноніри розтягують банер, на якому ведмідь хапає за шию бобра і показує йому зуби.

Доволі унилий матч в будній день і очікувано низька відвідуваність на трибунах. На цю гру клуб підготував сюрпризи тим, кого він так любить - свої "неофіційним фанам". Перед грою усі ЗМІ активно тиражували зверення клубу з проханням відмовитись від піротехніки. І ультрас "Динамо" пішли на це прохання - перед матчем споукмен звернувся до сектору з проханням...

Фанати-єбанати зі столиці після нетривалої перерви знову подорожують Україною, цього разу біло-синій десант відправився до Харкова, який набрид ще на початку весни. Через півроку історія повторилася – як і тоді на «Динамо» очікувало дві поспіль гри з «Металістом», як і тоді на першу майже забили, а на другу виїхали досить серйозним складом.

Свято наближається! Свято наближається! Ліга Чемпіонів знову в Києві! Якщо згадати минулий сезон, то кожного єврокубкового матчу кияни готували великий перформанс на вихід команд, але часи змінились і якби ви зараз спитали у динамівських ультрас який перф вони готують на цей матч - вони б розсміялись вам у вічі. Одна розумна людина одразу після переходу на сектор 20 сказала таку річ...

Досить непоганий за останні місяці звук, нормальне піро, та майже заповнений стадіон. Ось майже все, що можна сказати про гру. Вже звично пройшов марш представників United Kharkiv, вулиця міста прошли близько трьох сотень фанатів. Через закінчену реконструкцію даху стадіону, та повернення команди після паузи на домашню арену, шиза йшла досить непогана.

Банальний рядовий матч, як для столичної команди, та ще й в будній день і після дощу. Але за день до гри сталась подія, яка облетіла перші сторінки всіх газет - в "Динамо" повернувся Андрій Шевченко. І сам його прихід збільшив аудиторію на трибунах на кілька тисяч чоловік. Ажіотаж навколо персони Шевченко був просто неймовірний, диктор розпинався перед матчем, ставив пісню "Превет Андрей!"...

Матч з чемпіоном країни, важливіше, мабуть, лише єврокубкові протистояння, але в цей день Полтава не зібрала повний стадіон. На відміну від попередньої зустрічі фанатський сектор був один, 22-й, і люди почали на ньому збиратись задовго до початку зустрічі. Перші 5 хвилин "зелено-білі" вішали свій величезний банер "Полтава бомбить", після того сектор набув уже звичного вигляду...

Київське дербі (якщо цей матч так можна назвати) викликало досить солідний ажіотаж в фанатському середовищі "біло-синіх". І не стільки через суперника, скільки через місце проведення зустрічі - стадіон "Колос" в Борисполі. Їхати всього 25 км, але маршрутки ходять не так часто, тому деякі люди виїждали ще зранку, багато хто добирався власним транспортом.

Відверто прохідному матчу із «Іллічівцем» передував прохолодний дощ та пасмурна погода, тому заповненість стадіону цього вечора приємно здивувала – 8 тисяч на матчі чемпіонату України, ще й в серпні – досить багато. Звично заповнилися нові фанатські сектори – забитий під зав’язку 20 та трохи більше половини 21. Звісно, на такий матч ніякого перфа не планувалось.

Виїзд у Кривий Ріг для киян був першим у новому чемпіонаті після суперкубка та двох поспіль домашніх матчів. Добиралися до місця призначення різними шляхами, багато хто їхав із пересадками на собаках, дехто замовляв спрінтери із Дніпропетровська. На вході до гостьового сектору тридцять хвилин до гри зібралося декілька десятків киян.