З такими темпами як зараз розвиваються події навколо динамівського двіжу вже і не знаєш чого очікувати від кожного наступного матчу. Але цього разу все було абсолютно спокійно, жодних проблем на вході, жодних проблем на виході зі стадіону, самбісти лише здалеку спостерігали за всім, що відбувається, стюардів на секторі не було. На фоні напівпорожнього стадіону 20-21 сектори досить сильно виділялись.

Якось важко поставити знак рівності між поняттями "Маріуполь" і "Масовий виїзд". Матч, який вже нчого не вирішує, близькість виїзду на фінал Кубка, необхідність залишатись на ніч в місті і неймовірної краси місто з повітрям, до якого можна доторкнутись руками - як результат лише сотня фанатів Динамо на гостьовому секторі.

Після подій 2-тижневої давнини багато хто чекав від матчу якихось "пригод". Проте зовні все пройшло більш-менш спокійно, принаймні особисто fвтору цих рядків невідомо ні про які інциденти. Правда навколо сектора були незвичайні гості, але про це не тут ... Дощ перед матчем. Déjà vu (матч з Кривим 2 роки тому). Але цього разу дощ лив не під час матчу, а тільки перед.

Всі вважали, що цей день у Маріуполі можна називати "Днем крота"! Багато місцевих із заводів та хлопців у ринкових штанцях nike-shox, одягнених у дудки та рози "Шахтаря" з радістю прокидаються та йдуть до кас стадіону! Майже кожен у місті знає, що вболівати треба за тих, хто перемагає. І якщо отримає перемогу знову "Шахтар", то скажу: "Ну я же говорил Шахтер - ЧЕМПИОН"!

На виїзд до Маріуполя луганці їхали двома групами. Перша, яка значно поступалася в чисельності другій, окрім матчу основних складів пробивала ще гру дубля в суботу. Друга приїхала вже під сам матч на басах. Для „самохідної” групи чорно-білих недільний день почався з ранкової зарядки під час малювання графіті-подарунка для господарів міста.

Ну нарешті, дочекалися, зимні канікули закінчилися і останній тиждень в Маріуполі найпопулярнішим питанням було: - «А ти поїдеш в Запоріжжя?» . Нажаль в силу деяких причин, частина двіжу не змогла виїхати, а деяка іастина і не захотіла, але і в невеликому складі виїзд вийшов досить непоганим. Десь половина виїзних вже зранку була в місті.

1 березня керівництво ФК «Іллічівець» оголосило прізвища 12 новачків команди. Тепер за Маріуполь буде грати 15 футболістів чиї права належать ФК «Шахтар». Ні для кого не секрет, що дуже багато людей у місті вболівають за «Шахтар», оскільки на їхню думку потрібно вболівати за сильний клуб, до того ж їх безкоштовно возять на «Донбас-Арену» на кожен домашній матч...

Перша прес-конференція нового головного тренера "Іллічівця" Валерія Яремченко після зустрічі з журналістами продовжилася на території бази маріупольського клубу вже з декількома десятками фанатів азовської команди. Валерію Івановичу, який по закінченні першої частини сезону очолив "Іллічівець", довелося відповідати за гру команди, яка останні чотири роки ставала все гірше і гірше.

Після програної останньої гри багато людей зневірилися у силах Ворскли. Таким чином виїзд в Маріуполь став лакмусовим папірцем для всього біло-зеленого двіжу. Підтримати команду вирушило 19 фанатів, винагородою яким стала рекордна за рахунком перемога “Ворскли” в чемпіонаті з рахунком 6-2! По приїзду в Маріуполь на залізнодорожному вокзалі майже всі виїздюки загубились від місцевих міліціянтів...

Поки донецькі комуністи на головній площі міста відзначали День жовтневої революції, "Металург" приймав команду з Маріуполя. Напевно, можна було б обмежитися фотозвітом, але пару слів все ж таки доведеться написати. Сумнівні дії фан-клубу та його повне небажання що-небудь змінити в кращу сторону, призвели до того, що близько трьох десятків осіб залишили сектори за воротами.

Останнім часом фанатські сектори Динамо додають з кожним матчем, як в плані звуку, так і в організованості, якщо можна так сказати. По суті це була звичайна рядова домашка, але настрій на секторі був більш ніж чудовим. Ще б пак - вже після першого тайму команда вигравала 6:0. Кияни не встигали до кінця виконати свій звичний заряд після голу, як гравці забивали знову.

До початку матчу були зроблені деякі заходи для поліпшення якості перфомансу, з молоддю перед матчем була проведена серйозна розмова, на якій були обговоренj плани на майбутнє і деякі організаційні питання. Сімферопольцями також були зроблені текстовики, невеликого розміру, "ДЕРБІ СКОРО", які розвісили по всій території РС "Локомотив", а біля стадіону розклеїли стікери з тим же текстом.

Важка і мало цікава для вболівальника гра, але головне три пункти в кишен у маріупольської командиі. Друга поспіль домашня перемога між іншим, про якусь стабільність говорити ще зарано, але перед стартовим свистком було помітно, що гравці дуже хотіли знову порадувати своїх фанатів, тому самовіддача в цій грі була на високому рівні.

Нарешті здійснилося, азовські фанати дочекалися першої домашньої перемоги в цьому сезоні. Забігаючи на перед скажу, багато що в цьому матчі було вперше, але про все по порядку. Бас севасів відразу ж прийняли на в’їзді в місто і всі плани маріків накрилися, як то кажуть мідним тазом. Млява відвідуваність минулих матчів, в принципі не давала оптимізму і на цю домашку.

Остання домашня гра цього літа видалася для маріупольців знову нічийною, третя поспіль між іншим. Результат як кажуть є, але три очки з дев’яти можливих, в іграх з суперниками які маріупольцям по зубах, це м’яко кажучи не досягнення, а швидше навпаки. В день гри в місті стояла доволі незвична для цього літа погода, було трошки прохолодно.

В п'ятницю тринадцятого до Луганська завітали друзі з Маріуполя. Матч був призначений на сьому годину вечора. Зважаючи на те, що гра проводилася будній день, людей спочатку було не так багато як хотілось, але згодом усе вирівнялось. Сьомий сектор, як зазвичай, був прикрашений двома великими прапорами, дворучними розтягами та безліччю маленьких прапорів, яких іноді припадало два на людину.

З самого ранку п'ятниці в Маріуполь почали підтягуватися гості з Запоріжжя, але не усі відразу, а невеликими партіями. Літній сезон в самому розпалі, тому ясна річ багато хто відразу попрямував на пляжі міста рятуватися від неймовірної спеки. Деяким чорно-червоно-жовтим так спадобалося в Маріуполі, що вони залишилися на ніч, про що, напевно, пошкодували, коли вранці боліла голова.

Виїзди в літній період особливо цікаві, а подвійно вони цікаві, коли випадають на міста, які знаходяться на березі моря! На пляжах Маріуполя і Мелекіно вже з ранку можна було зустріти дніпрян. Але не будемо про відпочинок - перейдемо до футболу. Слава Богу, що наші футбольні шишки здогадалися перенести гру на 20:00 і дивитися, як і грати у футбол виявилося досить комфортно.

Перша домашка нового чемпіонату видалася для ворсклян дуже неоднозначною. З одного боку непогана шиза, з іншого – провальна гра команди. Після перемоги у Луцьку практично ніхто не сумнівався у вікторії полтавчан і в другому турі. Тим більше, що це б практично гарантувало нам ще один тиждень на верхівці турнірної таблиці. Але…

Що не матч, то якась трагедія... Якщо на гру с Таврією було виготовлено шоу з прапорців, то на гру з Маріуполем були розтяги, 12-ий та 13-ий сектори були в двуручниках виглядало дуже й дуже... Було кілька димів, шиза також доволі непогана... Тепер про прикре - 10-ого квітня розбився літак під Смоленськом, де загинули 96 чоловік, в цьому числі були Президент Польщі Лех Качинський з дружиною.

Нарешті. Цим словом можна описати все те, що відбувалося того передпасхального дня. І позитивних емоцій, яких було мінімум під час другого кола чемпіонату цього разу виявилося вдосталь. Марш, який планувався заздалегідь і мав за мету довести керівництву клубу та підпорядкованій йому міліції, що фанати мають право голосу і є невід’ємною частиною футболу виявився на диво малочисельним.

Ось футбольна весна дісталася і до Сімферополя. Те, що фанати скучили за домашніми матчами, відчувалося вже на початку тижня. І ось нарешті настав день матчу. На секторі багато знайомих облич, всі раді один одного бачити після зимової сплячки. З перших хвилин шиза пішла на ура! Заряди йшли голосно і злагоджено, все було чітко та красиво.

Початок весняної частини чемпіонату маріупольці знову зустріли на чотирьох різних секторах... Хоча перед матчем всі вже були готові стояти на одному нейтральному секторі, але завадило керівництво клубу, яке відмовилось дати в продаж квитки. Перед грою господарі провели марч вулицями міста, і це було найяскравішою подією цього дня.

Перед першою домашньою грою після міжсезоння, вже по традиції - запорізькі фани влаштували фан-марш проспектом до стадіону, який супроводжувався гучними зарядами та піротехнікою. Лицьовим банером маршу стало полотно «І покажем, що ми браття». Довга зимова перерва далася взнаки - на матч зібралась максимальна кількість фанів.

З поміж усіх суперників, які за сезон приїздять до Львова є як "старі добрі", так і "закляті"... вистачає і нудних середняків, на яких фанам рідко коли хочеться щось готувати, та і публіка на такі матчі не сильно рветься. Власне таким середняком міг би бути і клуб з Маріуполя, якби не його "яскрава" назва. Навіть для декотрих ульрас слово "ілічьовєц" є дуже серйозним подразником.