Остання домашня гра цього літа видалася для маріупольців знову нічийною, третя поспіль між іншим. Результат як кажуть є, але три очки з дев’яти можливих, в іграх з суперниками які маріупольцям по зубах, це м’яко кажучи не досягнення, а швидше навпаки. В день гри в місті стояла доволі незвична для цього літа погода, було трошки прохолодно.

В п'ятницю тринадцятого до Луганська завітали друзі з Маріуполя. Матч був призначений на сьому годину вечора. Зважаючи на те, що гра проводилася будній день, людей спочатку було не так багато як хотілось, але згодом усе вирівнялось. Сьомий сектор, як зазвичай, був прикрашений двома великими прапорами, дворучними розтягами та безліччю маленьких прапорів, яких іноді припадало два на людину.

З самого ранку п'ятниці в Маріуполь почали підтягуватися гості з Запоріжжя, але не усі відразу, а невеликими партіями. Літній сезон в самому розпалі, тому ясна річ багато хто відразу попрямував на пляжі міста рятуватися від неймовірної спеки. Деяким чорно-червоно-жовтим так спадобалося в Маріуполі, що вони залишилися на ніч, про що, напевно, пошкодували, коли вранці боліла голова.

Виїзди в літній період особливо цікаві, а подвійно вони цікаві, коли випадають на міста, які знаходяться на березі моря! На пляжах Маріуполя і Мелекіно вже з ранку можна було зустріти дніпрян. Але не будемо про відпочинок - перейдемо до футболу. Слава Богу, що наші футбольні шишки здогадалися перенести гру на 20:00 і дивитися, як і грати у футбол виявилося досить комфортно.

Перша домашка нового чемпіонату видалася для ворсклян дуже неоднозначною. З одного боку непогана шиза, з іншого – провальна гра команди. Після перемоги у Луцьку практично ніхто не сумнівався у вікторії полтавчан і в другому турі. Тим більше, що це б практично гарантувало нам ще один тиждень на верхівці турнірної таблиці. Але…

Що не матч, то якась трагедія... Якщо на гру с Таврією було виготовлено шоу з прапорців, то на гру з Маріуполем були розтяги, 12-ий та 13-ий сектори були в двуручниках виглядало дуже й дуже... Було кілька димів, шиза також доволі непогана... Тепер про прикре - 10-ого квітня розбився літак під Смоленськом, де загинули 96 чоловік, в цьому числі були Президент Польщі Лех Качинський з дружиною.

Нарешті. Цим словом можна описати все те, що відбувалося того передпасхального дня. І позитивних емоцій, яких було мінімум під час другого кола чемпіонату цього разу виявилося вдосталь. Марш, який планувався заздалегідь і мав за мету довести керівництву клубу та підпорядкованій йому міліції, що фанати мають право голосу і є невід’ємною частиною футболу виявився на диво малочисельним.

Ось футбольна весна дісталася і до Сімферополя. Те, що фанати скучили за домашніми матчами, відчувалося вже на початку тижня. І ось нарешті настав день матчу. На секторі багато знайомих облич, всі раді один одного бачити після зимової сплячки. З перших хвилин шиза пішла на ура! Заряди йшли голосно і злагоджено, все було чітко та красиво.

Початок весняної частини чемпіонату маріупольці знову зустріли на чотирьох різних секторах... Хоча перед матчем всі вже були готові стояти на одному нейтральному секторі, але завадило керівництво клубу, яке відмовилось дати в продаж квитки. Перед грою господарі провели марч вулицями міста, і це було найяскравішою подією цього дня.

Перед першою домашньою грою після міжсезоння, вже по традиції - запорізькі фани влаштували фан-марш проспектом до стадіону, який супроводжувався гучними зарядами та піротехнікою. Лицьовим банером маршу стало полотно «І покажем, що ми браття». Довга зимова перерва далася взнаки - на матч зібралась максимальна кількість фанів.

З поміж усіх суперників, які за сезон приїздять до Львова є як "старі добрі", так і "закляті"... вистачає і нудних середняків, на яких фанам рідко коли хочеться щось готувати, та і публіка на такі матчі не сильно рветься. Власне таким середняком міг би бути і клуб з Маріуполя, якби не його "яскрава" назва. Навіть для декотрих ульрас слово "ілічьовєц" є дуже серйозним подразником.

Перед матчі з одеським «Чорноморцем» Маріуполь Ультрас і М9 зробили спільний прохід до стадіону, в проході сумарно було задіяно більше 100 чоловік. При підході до стадіону було використано декілька файерів і військовий дим. На подив, використання піротехніки біля стадіону не посилило контроль на входах, і всі успішно змогли зайти.

Треба почати с того, що паралельно у передмісті Сімферополя відбувався ще один матч в рамках Кубку України між місцевою "Кримтеплицею" та запорізьким "Металургом". Про це ніяк не могли забути фани "Таврії", і на передодні обклеїли залізничний вокзал тематичними стікерами. Що стосується подій на самому матчі, то кримчани зібрали вже звичну кількість людей на секторі.

Відверто прохідному матчу із «Іллічівцем» передував прохолодний дощ та пасмурна погода, тому заповненість стадіону цього вечора приємно здивувала – 8 тисяч на матчі чемпіонату України, ще й в серпні – досить багато. Звично заповнилися нові фанатські сектори – забитий під зав’язку 20 та трохи більше половини 21. Звісно, на такий матч ніякого перфа не планувалось.

В чемпіонатах України «Металург» не вигравав в Маріуполі жодного разу. Але півтори сотні запоріжців бажали підтримати команду, та здобути врешті решт перемогу в місті на побережжі Азовського моря. У день матчу відбувся матч між представниками М9 та Ultra Sich, в якому перемогу здобули гості. Настрій напередодні матчу був чудовий і всі були заряджені на драйвову підтримку.

До матчу другого туру з «Шахтарем» М9 підготувалися грунтовно. Були пошиті 3 великі полотна, два розміром 15 на 12 метрів з синьої тканини і одне 30 на 15 метрів з помаранчевої тканини. У центрі двох синіх полотен були зображені два помаранчевих серця. На помаранчевій зшили герб міста Маріуполя. А на перила повісили текстовий баннер «Наш город - наша гордость».

Матч обіцяв бути цікавим, адже отримання будь яких очок для маріупольців порівнювалося як прописка у Прем'єр-лізі, та багато залежало і від того як зіграє ФК Львів. Матч для фанатів Таврії був не менш принциповим, адже положення Таврії у турнірці подекуди натякало на те, що на матчі можуть просто напросто відмити гроші, букмекерскі контори ставили на перемогу Таврії 4.2, а на перемогу гостей 1.35.

Зустріч 23-го туру Прем`єр-ліги між маріупольським «Іллічівцем» та запорізьким «Металургом» почалась в доволі незвичний час — 14:00. Як наслідок — подивитись гру прийшло небагато вболівальників, а фанів ще менше. Порадували гості, яких із Запоріжжя та Луганська приїхало десь близько 200-т, вони заповнили майже весь гостьовий сектор.

У перенесеному матчі 21 туру Маріуполь приймав гостей з Харкова. До цього матчу господарі (ні 19 сектор - «Маріуполь ультрас», ні 9 сектор «М9») нічого особливого не готували. На половину 9 сектору були розтягнуті оранжево-сині смуги, для того щоб на сектор прийшло менше кузьми. У першому таймі при рівному рахунку гри, сектор господарів досить активно підтримував команду...

Матч з маріками є одним із важливих в чемпіонаті полтавчан, але майже нічого з візуалки зроблено не було, та й те, що зробили під матч не допущено акабами. Але ж на полі всі очикували на перемогу. І як же було важко спостерігати, коли Ворскла, вже тримаючи в кармані три очки на останніх хвилинах зовсім перестає грати і тут же пропускає два м’ячі.

Матч-дей 20-го туру для дніпрян почався ще зранку. Як і було заплановано раніше до 12-00 на стадіоні зібралося декілька десятків людей для малювання нових розтяжок і підготовки невеликої візуалки безпосередньо на гру. Насамперед був намальований текстовий банер на згадку про капітана Дніпра 80-х років Антона Рохусовича Шоха, що передчасно помер на минулому тижні.

Після довгої зимової перерви почалася весняна частина чемпіонату. І одразу ж дербі з донецьким «Шахтарем». Підготовка до цього матчу була як ніколи серйозна і трудомістка. Головним козирем всього матчу повинен був стати основний банер розміром 15 на 10 метрів де змальований футболіст і 6 фанатів під написом «Мариуполь».

Почну з того, що спробую пояснити ситуацію щодо криворізьких суппортерів. Заснований рік тому ультрас-рух R.W.C.H. десь в грудні місяці лишився близько десяти хлопців, як відправилися на 7-ий сектор, вже багато років закріплений за криворізькими хулс. Трохи згодом, цей десяток створив свою власну фірму, назвавши себе Iron Dogs.

На виїзд до Маріуполя зібралося близько 60 чоловік. Прибувши до Маріуполя, народ разійшовся по місту, так би мовити по інтересах. Початок матчу на секторі зустріло менше половини всього виїзного складу. На це були об'єктивні причини, одеські парубки мали інтерес поспілкуватися з хлопцями з Маріуполя, що вони вдало і зробили. Сподобався заряд «А*уенно, А*уєнно, ми ираем А*уєнно!» (с).

“EUROSTAND”. Цей банер став дуже доречним на стадіоні «Іллічівець» у п’ятницю, бо саме в цей день, та ще й о 17:00, розпочинався матч 1/16 Кубку України між «Іллічівцем» та «Шахтарем». Звичайно, гравцям, які демонструють супер-результати в ПЛ України потрібен був відпочинок перед грою у Лізі чемпіонів, а «тренер усіх часів» мав за цей зайвий день придумати нову тактичну схему.