Виїзд до Львову завжди стоїть на якомусь особливому місці у киян, туди їдуть більше відпочити ніж фанатіти, багато хто лишається на кілька днів. Цього разу кількість виїздюків була трохи більшою ніж зазвичай, що зумовлено проведенням гри на новій арені - активна кузьма потроху освоює практику виїздів в інші міста без допомоги клубу. Біло-синій вокзал і три чверті киян в кожному з вагонів потяга...

Від останнього виїзду цього року багато хто з львів’ян очікував великого різноманіття подій, а тому й велика частина представників львівського руху почала збиратися на пероні вокзалу міста Лева і вирушати у бік центру України. Довгі години у тягах минали непомітно за інтелектуальними розмовами між львівськими прихильниками копаного м’яча.

Відкриття нового стадіону в Одесі не було таким помпезним, як в Києві чи Львові, та все ж ця подія стала великим святом для всього міста. Випробовувати нову арену одесити збирались матчем проти найзапекліших ворогів - львівських Карпат. Після 5-тисячного "Спартака" 35 тисяч на "Чорноморці" були чимось дуже незвичним, на стадіоні був очікуваний аншлаг.

Перед матчем Карпати - Дніпро був досить довгий період, коли на стадіоні "Україна" обходились без помітних піро екшинів. Тому на грі з С-Б-Г було вирішено надолужити втрачене. Щоб не писати багато зайвого скажу, що централізовано було закуплено 200 одиниць зеленого вогню. Все решта - дими, строби, петарди і вроцлавські вогні, - то за власною ініціативою окремих груп, ланок і бандугрупувань.

В рамках одиннадцятого туру донецький "Металург" приймав львівські "Карпати". Матчі із командами Заходу України в Донецьку викликають трохи більший інтерес у місцевих вболівальників, ніж прості "рядові" зустрічі. Тому, не дивлячись на те, що гру було вирішено проводити в будній день, народу на стадіоні було відносно багато. Звичайно, тому сприяли і достойні результати...

Звукову підтримку команді господарі організували ще під час передматчевої розминки. (Спочатку засвистали еллінів, потім овація для зелено-білих.... кілька зарядів і хлопки всім стадіоном). Аншлагу немає, на стадіоні трохи більше 20 тисяч вболівальників, але було відчуття, що то "якраз всі свої". За пів години команди вже виходять з тунелю на гру...

Черговий матч між київськими та львівськими друзями пройшов не так радісно, як зазвичай: вже 40 днів як нема з нами Андрія "Зони", вже 9 днів, як не стало Сашка Шаленного. Тому було вирішено організувати Матч пам`яті на стадіоні, яким колись завідував Андрій - матч 11 на 11 між київськими та львівськими хлопцями. Перемогу здобули кияни, але хіба це так важливо?

Вже від дня жеребкування календаря чемпіонату 2011/2012 львівяни чекали зустрічі з найзапеклішим ворогом. В останній тиждень проглядалось безліч варіантів зустрічі з одеситами, але чим менше часу залишалось до матчдею, тим примарнішими ставали шанси побачити гостей. В день матчу в місті було помічено аж двох одеських дівчат, кажуть десь ще двоє було.

Перед матчем був організований невеликий марш фанатів Металурга до стадіону. Чимось особливим він не відзначився, під час ходи підірвали одну з двох петард (другу використовували на секторі). Схоже, акція "сектор в білому" закінчилася, обмежившись тільки грою з "Шахтарем", оскільки цього разу сектори "Металурга" не були одягнені у футболки однакових кольорів.

Писати звіти про такі феєричні матчі вкрай важко, бо перелопатити гігабайти фото і нічого при цьому не забути - задача не з простих). Футбольного свята під назвою «Карпати – Динамо» у Львові чекали з нетерпінням, і воно вдалося на славу! Підготовка до матчу розпочалась задовго до самого матчдею, тож про все попорядку. Напередодні матчу, в п’ятницю, неподалік стадіону було готове довжелезне графіті.

Вже знайомий Стадіо Динамо (який в парку Горького). І знову Карпати. Даєш договірний матч? :)) Шмон на вході слабенький, контроль тікетів теж. Операція "впиши 20 чоловік по одному квитку" здавалася цілком реальною. Намічався провал з барабаном. Виявляється, хтось сказав комусь, що на такий матч великий драм брати не треба, і що у ще когось є маленький барабан.

Матч з сімферопольською Таврією припав на переддень Великодня, тож через домашні клопоти не всі прийшли на стадіон цього дня. Незважаючи на це сектори за таблом заповнились відсотків на 70. В придачу до вже існуючого чорно-білого прапору з зображенням Степана Бандери на домашніх секторах з’явились схожі стяги зі зображеннями Романа Шухевича та Євгена Коновальця...

Цього виїзду у Львові чекали ше з літа, як тільки дізнались про повернення волиняк до Прем’єр ліги. Вже з суботи автобусами, власними автомобілями, маршрутками, собаками львів’яни почали виїжджати в напрямку Луцька. Перед матчем хтось малював графіті по місту, комусь знімали відбитки пальців в райвідділі, хтось смажив шашлики на природі чи пиячив в тамтешніх закладах громадського харчування.

І так Карпати vs Шахтар… та ще й перший матч цього року! Отже, як не крути, а мало бути щось цікаве. Зелено-білі леви міжсезоння провели з користю. Старші накружили грошей на пару нових прапорів і кілька банерів. Меньші левенята взимку малювали розтяжки. Апупєєм апофеозу став новий двадцятиметровий лицевик «ЛЬВІВСЬКІ КАРПАТИ»...

В четвер до Львова прийшов факс з повідомленням: «ФК Арсенал просить львівських вболівальників утриматись від поїздки до Києва, в зв’язку з тим, що квитки на матч розпродано». Це ніколи не зупиняло зелено-білих, тож на перший виїзд до Києва на гру з тамтешнім Арсеналом поїхала досить велика кількість львівських вболівальників.

Закінчився фантастичний 2010 футбольний рік для львівських Карпат. Цей рік насправді можна вважати поки що найкращим у цьому тисячолітті. Спочатку молодіжна команда стала чемпіоном України, тоді Карпати вибороли путівку в єврокубки, казкові виїзди в Ісландію та Грузію, а про матчі проти Галатасарая в Голівуді напевно скоро знімуть фільм. І всюди з командою були її найпалкіші фанати.

Не так давно на сайті було інтерв’ю з барабанщиками, тепер же прийшов час споукменів, або ж заряджаючих. У споукмена повинен бути особливий настрій, який би передавався трибунам, адже споукмен завжди у всіх на очах ;) Зараз же до вашої уваги інтерв’ю з трьома «заряджаючими» українських команд - львівським Німцем, Юджином з Дніпра і харківським споуком Глібом.

Останню гру першого кола ворскляни проводили вдома проти «Карпат». Ціла низка невдалих матчів призвела до низької відвідуваності цього поєдинку. Хоча погода сприяла походу на стадіон. Перед грою автофани вже вдруге проїхалися містом біло-зеленою колоною, а гості марно шукали і чекали опонентів. На 22-му секторі зібралася звична кількість людей. Початок матчу цікавим був хіба на полі...

Ну що ж! Львівські ультрас не зраджують традиціям і своєму фірмовому стилю, проявляючи місцями неймовірне роз*іздяйство у підготовці перфомансу, і в результаті знову доробляють все в останні години перед матчем. Хто знає, можливо то в них в крові, чи менталітет такий, але екстріму це додає однозначно. І так, уявляємо собі ситуацію...

Для когось це був чудовий день, а для когось і чудовий тиждень, адже деякі львів’яни почали з’їжджатись до столиці ще задовго до суботи. Вже близько півроку кияни не використовували прапори, і ось настав їх час. Перед самим матчем поспіхом було пошито кілька обновок і, як виявилось, пронести весь стаф на сектор вийшло абсолютно без проблем - попросили лише розгорнути всі банери і текстовки.

Поклавши руку на серце, варто сказати, що мало хто з тих, хто йшов в цей день на фан-зону не очікував побачити там щось незвичайне, швидше всі налаштовувалися на звичайну домашку! Але «рядовий» домашці судилося стати справжнім святом! За кілька годин до матчу серед фанатів пройшов слух про те, що капітан «Таврії» Антон Монахов бажає відвідати п'ятий сектор!

Трохи важко писати звіт, коли вже втихли емоції. А їх того вечора було в надлишку, при чому на будь-який смак. Карпатиманія, яка охопила не лише Львів і Галичину цієї осені, але й добрий шмат футбольної України, яскраво проявилася вже в перший день продажу квитків, які розібрали моментально, при чому черги були як при совітському дифіциті за продуктами.

Ну що Wellcome to Hell??? Вот вам і зробили Wellcome to Hell „ЗЕЛЕНІ ЛЕВИ”, а точніше Wellcome to Banderstadt!!! Бусурмани ще довго не забудуть тієї гри. Одні леви виклались на полі, а інші до кінця пітримували рідну команду і чомусь після 0-1 просто не вірилось, що зелено-білі можуть покинути Європу і після голу на останній хвилині просто сльози радості.

Минулий єврозвіт закінчувався словами : „До зустрічі в Стамбулі!” і ось зелені леви повернулися з чергового євровиїзду без поразки і з хорошими шансами вийти в груповий турнір Ліги Європи і відчути нарешті смак тої Європи, а то жереб кидає львівян весь час кудись за Чорне море. Варто відмітити таку річ, що як верталися із Зестафоні в багатьох людей була чуйка чомусь на Бешикташ...

4 серпня здавалося б, простий будній день. Але, НІ!!! Для зелених левів він означав євровиїзд за улюблену команду. Із самого ранку в львівському аеропорту почали збиратися фанати-єбанати, щоб полетіти і підтримати команду. Таких в підсумку зібралося 26 чоловік і пройшовши вдало реєстрацію на рейс Львів-Кутаїсі подорож розпочалась. Маршрут виглядав наступним чином...