Виїзд в Добромиль був цікавий і очікуваний в усіх аспектах. Цікава гра і боротьба за 3-є місце + для фан-активу Буковини можливість пошизіти на новому стадіоні, і можливість побачити в обличчя тих, хто по той бік монітору ). Вокзал, квитки, п’ятниця, і от майже 30 жовто-чорних персонажів вирушають у тур. Решту очікували в суботу у Львові.

Домашній матч зі «Севастополем», який назвали багатостраждальним через те, що двічі його переносили, для «Львова» мав стати вирішальним. Влаштовувала команду лише перемога. І хоч у багатьох сесія, у когось робота, але в будній день вдалось зібрати на секторі пристойну к-ть людей як по кількості, так і по якості. За кілька днів до гри розпочались приготування...

Зимове міжсезоння. Кілька років тому не подумав би навіть, що ці два слова, пов'язані з очікуванням гри команди, здатні вплинути якимось чином на палітру життя. Тимчасовий відрізок міжсезоння все той же, що і минулого року, здавалося б - нічого кардинально не змінилося, а от процес очікування стає з кожним роком все важче і важче. Процес очікування ігор набуває якогось нагнітальний відтінок...

На відміну від матчу з "Нафтовиком", Leopolitans зайняли своє місце на «офіційному» фан-секторі Княжої Арени в Добромилі, хоча приїхали далеко не повним складом. Та все ж на фан-секторі цього дня розташувалось 50 осіб (з них десяток фан-клубу). Було вирішено підтримати команду в нестабільну для неї хвилину, організувавши потужне шоу на вихід команд. Але все зіпсували акаби.

Хоч гра і відбувалася в п’ятницю, та на матч все ж вирушило 55 чоловік (44 вирушили автобусом від клубу), а 11 людей своїм ходом. Автобус, що виїжджав зі Львова був переповненим, оскільки крім фанів (а це фан-клуб і частина Леополітанс) їхали ще і журналісти. Назвати поїздку в Бурштин словом «виїзд» взагалі складно, оскільки від Львова в Бурштин добиратися всього 95 кілометрів.

«Віддихавшись» від Тернополя, Леополітанс готувалися до матчу з Десною, хоча до останнього моменту не було відомо взагалі чи відбудеться гра. Зрештою, напередодні матчу увечері все ж таки з’явилась точна інформація, що Десна приїде. На матч також вирушила група підтримки чернігівських фанатів у кількості 8 осіб.

Здобувши путівку у Першу лігу з Прем’єр-ліги, виявилось, що леополітансам прийдеться у першому турі зустрітись з тернопільською «Нивою». Галицьке дербі мало бути цікавим, адже команда готувалась зустріти супротив на полі, а фанати потягатись у супорті та перфоменсі. Зрештою, рахунок 4:0 на користь «Львова» засвідчив про явну перевагу львів’ян на двох фронтах.

Приїзд до міста Лева команди з Добромиля дійсно мобілізував львівських ультрас задовго до початку матчу. Основні пріоритети були розставлені ще за тиждень до гри, на виїзді в Києві, коли після розгромної поразки відбулась розмова фанів з командою і тренером (ультимативні заяви, обіцянки і все таке…). В переддень матчу, в понеділок, група активу зелено-білих несподівано нагрянула на місце збору команди...

На матч з Динамо Леополітанс особливо не готувалися, хоча матч, безумовно, обіцяв бути важливим. На секторі в цілому зібралося близько 55 осіб, хоча зі Львова виїхало 45 суппортерів. З нового на секторі - 3 потужні барабани, були деякі нові прапори. З банерів вивісили лише монограму FCL. 1 тайм провели доволі непогано, в другій половині довго збирались...

Цей матч для Таврії нічого не вирішував, в той час як для львів’ян мав принциповий характер, адже задача у гостей стоїть наступна - закріпитися у Прем’єр-лізі. На секторі сімферопольців був стандартний набір банерів. З початку і в кінці матчу були використані прапори. Промови споукмена дають результат – і люди вже на цьому матчі плескали руками над головою...

Матч Львів - Зоря відбувався в межах святкування дня Львова. Леополітанс не могли оминути такої теми теми, тому до звітної гри був підготовлений банер Свято Львова 1256-2009, виконаний в кольорах клубу, міста, зі Святим Юрієм, покровителем міста зображеним на ньому. Цей банер був першим, який Леополітанс підняли на початку матчу.

«Матч за 6 балів» саме така була гра між ФК «Харків» і ФК «Львів». Друге травня- вихідний, сонячний день, настрій чудовий. Поруч зі стадіоном парк ім.. Горького, в якому в цей день зібралось багато відпочиваючих. Біля стадіону також було пожвавлення. На матчі зібралось трохи більше ніж на попередньому домашньому з «Таврією», але вперше відчувалась теплота і сімейність на трибунах.

Черговий матч Львова мав пройти в Добромилі. Після "домашніх" ігор у Луцьку і Києві цю звістку всі сприйняли "на ура". На матч з Кривбасом готувалися як завше, додаючи до старого арсеналу все нові розтяги і розтяжки. Одним словом, постійна обновка. Востаннє команда вигравала ще у листопаді 08 року. Ця гра мала для господарів поля важливе значення у турнірному плані.

На матч вирушило зовсім невелика кількість фанівФК Львів – 7 чоловік. Поєдинок випадав на саму Пасху, більшість людей це свято святкують родинами. Тому не всі змогли приєднатися. Одеса зустріла такою ж похмурою погодую з якою і відправив Львів. Тому, на початку здавалось, що приїхали львів'яни назад: і такі самі невисокі будівлі, і вузькі та короткі вулиці… Зрештою, до обіду вийшло сонце.

З настанням весни у ФК Львів почалися проблеми, не оминули вони і фанатів (хоча їх і без того предостантьо було в літньо-осінній частині сезону). Клуб все не може визначитися, де йому грати домашні матчі, тому відповідно й фани мандрують за командою. Добромиль, Луцьк, тепер Київ. Минулого тижня гості зі Львова в цьому ж місті, на цьому ж стадіоні грали з арсами.

Повна неадекватність і байдужість керівництва команди і служби безпеки стадіону до своїх фанів. Це єдина відповідь, якою можна характеризувати їх поведінку в день матчу. Що вони хотіли і для чого витворяли весь цей «цирк» - так і залишилось запитанням…Все почалося з того, що в касах стадіону розпочали продаж квитків на 22 сектор та ще й в кількості аж 200 штук (!)

Ось і дочекались, нарешті, закінчення затяжної зимової перерви. 83 дні жила футбольна Україна без матчів, уважно стежила за контрольними поєдинками клубів на учбово-тренувальних зборах, грунтовно «розмялась» на поєдинках, щоб в суботу, 28 лютого, клацнути кнопкою пульта і зручно влаштувавшись в кріслі, присвятити вечір перегляду матчу-відкриття другої половини чемпіонату в Дніпропетровську.

От і відгриміло перше в історії чемпіонатів України львівське «дербі». І хай воно було неповноцінним в світлі того, що в одної з команд немає ні хулз ні ультрас, все ж з душі не зникали якісь дивні відчуття і переживання, яких раніше не було ніколи. Дико було лише від одної думки про те, що на стадіоні будуть люди, які переживатимуть за команду зі Львова, але не за «Карпати».

Коли приходиш на матч після Ліги чемпіонів складається відчуття, що прийшов на залишки столу після великого банкету. Ніяка гра, ніяка шиза, мало людей на секторі, ще й звичний споукмен десь пропав. На вході поставили ще один, четвертий кордон міліції, саме вони не пропустили розтяжки, а аргумент на питання "Чому? Завжди ж проносили..." залізний - "Я так сказав!".

До цього матчу луганчани підготувались дуже ретельно. Через деякі внутрішні негаразди на останніх матчах взагалі не було ніякого перфомансу. Треба відзначити факт, що на цьому матчі три інших так званих "угрупування" фанатів стояли на одному секторі з ультрас. Особливо це гучності зарядам не додавало, але вони хоча б не заважали ультрас заряджаючи зі своїх звичних секторів.

Останнього разу на своєму рідному полі криворізький «Кривбас» перемагав ще в першому турі Прем’єр-ліги…Немало часу пройшло з того часу, й вболівальники криворіжців вже зачекалися на перемогу улюбленої команди вдома. На щастя, «Кривбас» результатом не розчарував своїх фанів. Але ж гра нажаль залишає бажати кращого.

Матч випав на День незалежності України. Тому ініціативна група прийняла рішення замутити перф на цю тему. Вперше в композиції використовували текстові написи, які підняли на палках. Вийшли такі собі транспаранти. Між написами розтягнули прапор України та заспівали гімн. Не дивлячись на святкові вихідні сектор був заповнений на 90 відсотків. Але довго всі заходили на сектор.

Перший з двох матчів Дніпра у Львові цього серпня. Окремі представники С-Б-Г приїжджали за день-два до матчу. Проте основна частина прибула в суботу зранку, і тут же наткнулася на львів’ян, які з різних причин пропускали виїзд в Одесу. Знайшли в центрі міста тиху місцину, де було багато свіжого і недорогого пива. Налягли! Через кілька годин під’їхали хлопці з Тернополя, привезли ще свого пива.